Зі стовбура 400-літньої липи Петра Могили створили скульптуру
-
-
>
-
>
-
>
394
В саду Національного заповідника «Софія Київська» встановили скульптуру «Re:Forma духу». Цей артоб’єкт створено зі шматка стовбура 400-річної липи Петра Могили, яка постраждала під час буревію у травні 2022 року. Автором скульптури є Костянтин Скритуцький.
Про це відомо зі сайту інвестиційної команії Dovgiy.
Як розповідають творці, усе почалося тоді, коли зламану частину дерева планували розпилити та знищити.
«До нас звернулися активісти, серед яких був і спеціаліст з лікування з догляду та лікування дерев – Володимир Ветроградський. Прохання було просте і складне водночас: зробити все, аби зберегти гілку для майбутнього», – зазначили на сайті.
Рішення знайшли в мистецтві: треба створити скульптуру, яка б не лише зберегла історичне дерево, але й отримала нові, сучасні сенси.
Липа Петра Могили була посаджена 400 років тому на згадку про киян, які загинули у Десятинній церкві під час навали монгольської орди. За іншим переказом, дерево посадили 1635 року. Тоді київський митрополит Петро Могила відвідав церкву святого Миколи поруч із вцілілою частиною Десятинної церкви. Він наказав провести розкопки, під час яких знайшли поховання, яке згодом визнали могилою київського князя Володимира. У 1972 році, дерево було взяте під державну охорону.
Скритуцький запропонував перетворити форму дерева на куб.
«Куб — це крапка, що збільшується одночасно в трьох площинах. Це як біт, з можливістю рости, частка памʼяті, в прямому, та переносному сенсах», – пояснює митець.
Автор надихався корейським скульптором Лі Дже-Хьо та символізмом об’єктів, таких як Моноліт з «Космічної Одисеї 2001» Кубрика чи Кааба з Мекки.
Для свого проєкту Костянтин використав древню японську техніку обпалення вогнем. Сьогодні скульптура відкрита до відвідування та зберігається на території заповідника Софії Київської.
«Цим проєктом ми вшановуємо не тільки видатного Петра Могилу (який заклав основи для появи Києво-Могилянської академії). Ми демонструємо киянам новий, екологічний підхід до збереження культурної спадщини. І ми закликаємо кожного і кожну – інвестувати в національний код та жити, мислячи наступними поколіннями», – пояснюють учасники проєкту.
Читайте також: У Луцьку запрошують на Церемонію вручення літературної премії імені Івана Корсака
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
