Історик Ігор Коляда відреагував на заяви про плагіат та помилки у його книзі про Малевича

23 Серпня 2024, 11:13
Книга Ігоря Коляди 333
Книга Ігоря Коляди
На критику дослідниці українського авангарду і творчості Казимира Малевича й засновниці ГО «Інститут Малевича» Тетяни Філевської про ймовірний плагіат у книзі відреагував автор та видавництво «Фоліо».
 
Про це повідомляє Суспілне Культура. 
 
У дописі на фейсбук-сторінці дослідниця зазначила, що зробила такий висновок з 10 опублікованих на сайті сторінок. Ще у 2018 році, «Фоліо» сконтактувало з Тетяною Філевською і сказали, що цю книжку знімають з передзамовлення. 
 
«Я впевнена була, що книга ніколи не вийшла і дуже здивувалась, коли випадково натрапила на неї в книгарні. Тепер я прочитала весь текст, тому сідайте зручненько і читайте: Плагіат нікуди не подівся. Тільки тепер він починається не з першої сторінки, а з 10-ої», – наголосила Тетяна Філевська. 
За її словами, автор частково використав у рукописі і її тексти, без зазначення її імені.  
 
 

Реакція видавництва

Головний редактор «Фоліо» Олександр Красовицький зауважив, що видавництву не вдалося знайти ніяких документів, пов‘язаних з листуванням з Філевською у 2018 році. А серед нинішніх співробітників «ніхто з тих, хто, можливо, спілкувався з пані Філевською, у видавництві зараз не працює».

Він додає, що ймовірно ці файли було знищено під час обстрілів приміщень видавництва в березні 2022 та червні 2024 року.

Щобільше, не розуміє, чому стільки уваги прикуто до видання 2018 року, оскільки книжки немає у продажу «Фоліо», а додрук не планується.

Реакція автора Ігоря Коляди

Сам Ігор Коляда здивувався, що увагу його книга привернула аж через 6 років після виходу. А особливо «дивний збіг обставин» – оскільки 2024 рік це рік 145-річчя Казимира Малевича, то «можливо у деякого видавництва також є бажання знайти державне фінансування для своїх проєктів?! Тому – то витягнуто із запиленої полиці старої шафи на поверхню історію шести-восьмирічної давнини?!»

Коляда також зауважує, що його книжка – це науково-популярне видання, а тому робити посилання та вказувати конкретні сторінки не обовʼязково.

«Жанр нашої книги не вимагає посилань, в кращому випадку згадки у тексті імені дослідника або зазначення список використаної літератури. Тому нами чітко у списку використаної літератури зазначено книги, якими ми користувались при упорядкуванні нашого популярного видання компілятивного характеру, у тому числі і книги одного із фахових дослідників творчості К.Малевича – Дм. Горбачова», – відповів Ігор Коляденко. 

Він додає, що дійсно не мав змоги працювати з польською книгою Анджея Туровського «Малевич у Варшаві», оскільки польською не володіє, а також сумнівається, що книга загалом є у бібліотеках Києва. Але всі цитати в книзі зазначені, оскільки переклад польського дослідника «це книга Дм. Горбачова «Малевич у Варшаві» («Він та я були українцями»)» і всі цитати у тексти відповідно промарковані.

Коляда також говорить, що його «пасаж про походження і значення імені Казимира», який не сподобався дослідниці (Тетяна Філевська зауважила, що цей уривок нагадував «бульварний сайт, де описують тлумачення сновидінь і гороскопи») має право на існування, оскільки це таке «авторське бачення подачі матеріалу».

Історик критикує і слова Філевської про використання її текстів у книзі. Він зауважує, що збирав матеріал ще у 2016 році й тоді не знаходив працю дослідниці на тему київського періоду Малевича, його педагогічну діяльність та погляди.

І хоча у той час на ці теми Філевська розповідала у інтервʼю, але «інтерв’ю, щоб автор міг використати певну інформацію для себе і у науково-популярному виданні може і не посилатися на такий жанр інтелектуальної діяльності».

«Дозволю собі ще одне, може дещо зухвале порівняння, — це щодо «закиду»: «компілювати вкрадені тексти, продавати це під власним іменем». А якби, наприклад, мене запросили на передачу та чи вів би свій ютуб канал «Знамениті українці», то не цей же фактичний і компілятивний матеріал я використовував би у своїх виступах? І чи під час виступів мені також треба було б оголошувати посилання, вказувати рік, місце, сторінку видання? У цьому і специфіка науково-популярного контенту і його ключова відмінність від академічного наукового доробку», – сказав він. 

Також історик зауважує, що книга не принесла ні фінансової вигоди, ні «слави». Він зауважує, що отримав 1400 гривень роялті, «і це без сплати податку, (бо фактична сума 1260 гривень) – це дійсно шалений додатковий заробіток». А славу йому принесли підручники для школи та книга про Любомира Гузара.

«Тому мотивацією участі у цьому проєкті було лише: бажання підвищити освіченість суспільства; отримати доступ до наукових надбань і розширити свій кругозір; задовольнити своє «его», куди ж і без амбіцій!», – додає Коляда.

Також він порадив дослідниці «не витрачати марно енергії, нервів і часу», а разом з досвідченим науковцем, що «має певний досвід у написанні біографій», спільно створити науково-популярну біографію Казимира Малевича, яка була б доступна для всіх українців і була б «позбавлена хиб, фактологічних неточностей, що завжди притаманні першим доробкам».

Нагадаймо, раніше Тетяна Філевська заявила, що виявила у книзі Ігоря Коляди чимало фактологічних помилок та плагіату. Такий висновок вона зробила з 10 опублікованих на сайті сторінок, які були «майже дослівним перекладоим з польської книги Анджея Туровського «Малевич у Варшаві».

Читайте також: Матвієнко, Поклад, Параджанов, Дубовик: хто з культурних діячів отримав нагороду «Національна легенда»

 
 
Коментар
12/02/2025 Середа
12.02.2025
11.02.2025
10.02.2025