«Найкраще сприйняття моїх робіт – нерозуміння»: у Луцьку відкрили виставку художника Михайла Красника

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків експонували асамбляжі художника з Львівщини Михайла Красника. 

Офіційне відкриття виставки провели 2 серпня. Його відвідала журналістка Район.Культура. 

Творчий шлях Михайла Красника не почався з художньої школи, як заведено серед майстрів. Про своє майбутнє в образотворчому мистецтві Михайло замислився у 16 років. Він не здобув академічної освіти, а пішов до художника Степана Труша на приватні заняття. Навчання тривало три роки, під час якого Красник переїхав до Львова й почав працювати реставратором в Національному музеї. 

Роботи Михайла Красника

Попри те, що він творив не за підручними правилами, опираючись на власне відчуття, зараз його називають одним з основоположників семіотичної абстракції й асамбляжу в українському мистецтві. 

Модераторка заходу й мистецтвознавиця Зоя Навроцька з теплом згадувала невелику картину на склі «Благовіщення» авторства Красника. Зараз композиція висить у її кабінеті. Цю роботу вона отримала ще «дівчиськом» у 1985 році, коли познайомилася з таким же молодим художником у його майстерні. Тоді вона й «не передбачала, що усе приведе до персональної виставки».

«Уже тоді він мене вразив своїм ставленням до модернізму, до технологій, цікавим форматом вираження. Він дивував мене упродовж того, коли я бачила його твори на виставках. А сьогодні я пережила транс отого першого враження і зустрічі з чистим ставленням художника до мистецтва, до нашої сучасності… Як раптом знайома тобі людина стає персоною в культурі. Як до нього ставитися? Як до Михайла чи як до пана Михайла?» – розповіла мистецтвознавиця Зоя Навроцька. 

Відкриття

У асамбляжах – колажах з об’ємних предметів – автор використовує метал, дерево, тканину, ключі та інші об’єкти, створюючи різнофактурність та рельєфність. 

«Це така хлоп’яча безпосередність коли береш предмети, складаєш їх… Це хлоп’ячі вправи й висловлення своїх емоцій», – зворушено говорила модераторка. 

Художник

Учасники переглядають буклет

Художник презентував свої роботи на персональних виставках, а з 90 років проводить закордонну мистецьку діяльність. Його картини бачили в Польщі, Німеччині, в Нідерландах. 

«Найбільше вражає, що людина не пройшла шляхи художньої школи, коледжу, академії. Проте митець сам зрозумів, куди йому йти. Мабуть, те, що він не сидів у таких навчальних закладах, дало йому вільну думку, можливість застосовувати свої прийоми й шукати свій шлях, не схожий ні на кого», – додала керуюча партнерка музею Леся Корсак. 

Леся Корсак

Захід

За словами Лесі Корсак, графік замислюється над долею українців, що виїхали з країни, та використовує у своєму доробку предмети з домашнього побуту – усе, чим володіє людина, і що залишається у її пам’яті. А ті, що залишаються тут – змінюють свою діяльність, напрями руху, що також впливає на їх життя.  

«Ми знаходимося в такому хаосі й розгубленості серед тих предметів, які нас оточують і Михайло бере ті предмети. Вони наче не поєднані між собою, а він старається знайти та контролювати між ними зв’язок і гармонію. Художник намагається зробити їх спорідненими, щоб кожен щось відчув, щось побачив у тих предметах», – сказала вона. 

Наймолодший відвідувач виставки

Робота Красника

Проєкт здійснено у співпраці з Центром інтелектуального мистецтва Меркурій. На відкритті був куратор проєкту та керівник центру Богдан Мисюга.

«Один психотерапевт сказав мені цікаву річ про нашу інституцію: у вас в одній частині залу люди зависають на дві години. Знаєш чому? Вони приходять, дивляться на картину і відключають своє логічне мислення… Люди приходять до такого мистецтва, яке творить і Михайло, щоб лікуватися. Я кажу, що цю зону треба оголосити зоною психічного здоров’я», – промовив куратор Богдан Мисюга. 

Богдан Мисюга розповідає про проєкт

Асамбляж

Він переконаний: для людей, які прагнуть навчитися малювати й відчувати мистецтво – виставка є чудовим інструментом. 

«Є онтологіка або суб'єктивна логіка пана Михайла. Нам здається, що між тими предметами не має зв’язку. Насправді між ними є інтуїтивний, підсвідомий зв'язок. Це те, що говорить наше креативне мислення. Це наші найкращі рішення. Це те, що називають «ранок вечора мудріше». Тому всі асамбляжі пана Михайла позбавлені алгоритмів. Те, що він не вчився в академіях мистецтв, робить його шляхи креативного мислення швидшими й простішими... Якщо у вас не засмічені почуття, ви приходите з чистим серцем, тоді для вас пан Михайло – кольоровий папір», – сказав керівник центру. 

Відвідувачка

Презентація

Сам художник поділився, що починав зі стандартів, створював пейзажі, портрети, бо міркував над тим, щоб вступити в художній заклад. 

«Я багато готувався і вступав кілька разів… Але я не шкодую, що я не закінчив. Можливо, якби я був там, не було б усього, що зараз тут є. В мене не було програми, в мене не було поняття як потрібно і як ні. Мені можна було робити все», – зазначив художник Михайло Красник. 

Асамбляж

Споглядання

Також він підкреслив попередню тезу про простеження гармонії між об’єктами. Він закцентував на важливості самовідчутті співзвуччя предметів. 

«По-ідеї, якщо на це все дивитися, воно нічого про себе не говорить. Та в загальному там є гармонія ліній, кольору... Найкраще сприйняття моїх робіт – є не їх розуміння, а відчуття. Тому що слова мають певну обмеженість, щоб виразити свої почуття і переживання», – додав митець.

Виставка

Опісля відвідувачів запросили до перегляду творчого доробку художника. Також гості мали змогу отримати автограф від митця й поділитися своїми враженнями та запитаннями. 

Читайте також: На Архипенка полюють всі: як Музей Корсаків повернув роботи українського художника на Батьківщину