«Найважливіша місія культури – бути рукою, поданою в біді»: у Луцьку відбувся літературний фестиваль «Фронтера»

IV Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» зібрав у Луцьку українських письменників, музикантів, культурних діячів, іноземних авторів, журналістів та близько двох тисяч відвідувачів.

Фестиваль пройшов 27-28 липня в Музейному просторі «Окольний замок». Відвідала захід і журналістка Район.Культура.

Одразу на вході гості можуть побачити перед собою великі куби зі світлинами поетів та прозаїків, які брали участь у попередніх фестивалях, однак тепер змінили свої ролі й захищають Україну в боротьбі з російськими окупантами чи активно волонтерять. Серед них і луцький письменник Павло Коробчук. Саме цитати з поезій Павла та його батька – Петра Коробчука – раз по раз впадають в око, бо написані на футболках волонтерів фесту.

Не випадково фокус-тема фестивалю звучить як «Зміна ролей».

Просто неба на подвір’ї музейного простору стоїть сцена з кількома рядами стільців, однак дехто займає собі місце у затінку на траві. У кількох локаціях відвідувачі можуть безкоштовно налити собі води, а ті, хто дослухалися завчасного нагадування від організаторів – взяли із собою капелюшки та парасольки від палючого сонця, яке до обіднього початку фесту визирає з-за хмар.

Засновниця фестивалю Елла Яцута зі сцени повідомляє про те, що «Фронтера» трансформується у літературну платформу, яка має ціль – розповідати про Україну за кордоном.

«Ми менеджери в культурі, ми вміємо створювати майданчики й зробити так, аби наші літератори, медійники, дієвці культури виступали в Луцьку, в інших країнах, говорили для медіа. Ми будемо організовувати виступи українським авторам спільно з їхніми закордонними колегами. На ключових книжкових ярмарках ми будемо говорити про українців і Україну», – каже Елла.

Засновниця платформи сподівається, що ці два дні закарбуються у пам’яті кожного, хто відвідав фестиваль.

«Для когось, щоб ви поїхали потім десь далеко і розповідали, що Луцьк — неймовірний. А для когось, щоб ви потім черпали у цих двох днях свої сили і мотивацію. Щоранку прокидалися і мали сили на мрію».

Відкривають фестиваль промовою Остапа Сливинського, яку зачитує програмний менеджер «Фронтери» Микита Москалюк.

«Можливо, це і є найважливіша місія культури. Часто непомітна з так званих мирних часів – бути рукою, поданою в біді. Простягнута крізь часи і кілометри ця рука знаходить того, хто її потребує. Це не напучування, не повчання, не інструкція, не вимога, не заклик і не докір. Просто потиск, що виражає оце: зміг я, отже – зможеш і ти. Ці подані руки творять ланцюг, що тягнеться крізь час і найкраще, що ми можемо зробити, якщо захочемо подякувати – постаратися, щоб на нас цей ланцюг не обірвався. Адже ніхто не є настільки наївним, щоб вважати, що це остання війна. Хай це буде перша з трьох відповідей на питання, чим є культура в часи війни. Вона є спільнотою взаємодопомоги, що простягається крізь простір і час», – йдеться у промові Остапа Сливинського.

Загалом під час фестивалю відбувається 18 подій, однак вони проходять одна за одною, а не водночас, аби відвідувачам не доводилося обирати між цікавими дискусіями чи презентаціями. Оголошує спікерів та розважає глядачів між подіями українська журналістка та ведуча Яна Брензей.

Читайте також: На літературному фестивалі «Фронтера» іноземні та українські журналісти розповіли, як пишуть про війну та терор

Участь у них беруть 30 митців із п’яти країн – Польщі, Франції, Португалії, Іспанії та України.

У перервах між заходами відвідувачі за кавою, лимонадом чи коктейлями знайомляться між собою та обмінюються контактами.

Ось польський громадський діяч Ришард Купідура жваво спілкується з українським письменником Олександром Ірванцем, а ось португальська журналістка Ана Франса підписує свою книгу для поціновувачів її творчості, а згодом зізнається: почуває себе тут зіркою.

У спеціально відведеній зоні для фотосесій роздаються автографи Макс Кідрук, Ірена Карпа, Євгенія Кузнєцова та інші.

Поряд повсякчас скупчуються охочі придбати книги, які одна за одною зникають із прилавків «Книжкового лева».

Дітей тут розважає велетенський Пес Патрон, а доки з ними займаються на майстер-класах, дорослі можуть придбати собі прикраси, горнятка чи фірмовий мерч від місцевих виробників.

Чотири події фестивалю дублюють жестовою мовою, а навколо можна помітити багатьох людей на кріслах колісних.

На екрані час від часу з’являється qr-код, за яким відвідувачів закликають задонатити на збір для потреб 141 окремої піхотної бригади.

Для того, щоб швидше назбирати потрібну суму людей заохочують і благодійними аукціонами. На одному з них продають картину Миколи Кумановського за понад 37 тисяч гривень.

Окрім літературних подій та автограф-сесій, глядачі мають змогу потанцювати під альтернативний етно-арт хаос від гурту «NAZVA», послухати ранковий стендап Сергія Чиркова, наживо побачити запис Youtube-проєкту «Хто Зна Шоу», послухати виступ Юрія Іздрика під дощем та перформанс творчої спілки Phill it.

Загалом, як повідомили організатори, за два дні вдалося зібрати 338 100 гривень для благодійного фонду «Ангар.Україна». Отримані кошти витратять на закупівлю 23 дронів для ЗСУ.

Читайте також: Вони повалили СРСР: у Луцьку на «Фронтері» презентували книгу про Валентина Мороза