Евакуйовані старожитності: в Ужгороді презентували колекцію зі Слобожанщини

Ольга Заєць

Автор(ка)

24 Липня 2024, 09:45

РЕПОРТАЖ 739

Тетяна Савченко

Старовинні хатні ікони, вишиті рушники, народне вбрання, предмети побуту, прикраси, старі фото – «Етнофундація «Рід» з Краматорська презентувала у виставковій залі Ужгородського скансену кілька сотень аутентичних експонатів із приватної колекції Оксани Проселкової.

На події побувала і журналістка Район.Культура.

Вперше виставку старожитностей Слобожанщини представили у Краматорську в приміщенні місцевої бібліотеки у серпні 2021 року, де вона експонувалася майже шість місяців, поки її не застала війна. У квітні 2022 року колекцію евакуювала до Прикарпаття місцева підприємиця Ганна Ощепкова.

Ганна Ощепкова та Василь Коцан

Вона розповіла, що на той момент у Краматорську була дуже велика загроза окупації й ситуація на фронті стрімко змінювалася. Коли окупанти заходять до міст, вони найперше руйнують музеї, театри, бібліотеки, культурні об’єкти, тож ця спадщина негайно мала бути врятованою. Нині колекція старожитностей зберігається на Прикарпатті, поповнюється новим експонатами й мандрує західними містами України.

«Це приватна колекція старовинних речей, яку збирала вчителька української мови та літератури Оксана Проселкова. Вона евакуювалася в Польщу, а мені довірила зберігати ці експонати. Ми товаришували і я свого часу допомагала їй збирати цю колекцію. Хатні ікони, вишивка, строї – це все оригінальні речі, які належали корінним жителям Харківщини, Полтавщини, Сумщини, Луганщини, Донеччини і датуються кінцем 19 та серединою 20 століття. Оксана Проселкова планувала показувати цю колекцію своїм учням та нагадувати їм про те, яка чудова у нас є народна спадщина», – розповідає Ганна Ощепкова.

Щемливою є ця подія для жительки Бахмута Тетяни Савченко, яка до війни працювала в Краматорську. З початку повномасштабного вторгнення жінка з родиною евакуювалась до Закарпаття. У родині пані Тетяни по жіночій лінії усі вишивали, однак рушники та сорочки не збереглися. На цій виставці жінка змогла доторкнутися до історії свого роду.

«На прохання моєї землячки Ганни Ощепкової допомогти організувати цю виставку в Ужгороді, я відгукнулася одразу, адже уже довгий час живу на Закарпатті і маю багато контактів з різними людьми, зокрема й із дирекцією музею. Я вважаю, що ця виставка – це яскравий приклад того, що Україна завжди була і є єдиною, що вона має свою культурну спадщину», – зауважує Тетяна Савченко.

Колекція безцінна, адже ідентифікує нас як українців, розповідає історик, етнограф та науковець, а за сумісництвом директор музею Василь Коцан. Важливо, що власники збірки саме зараз, коли ворогом знищується все українське, врятували цю колекцію та демонструють її широкому загалу.

«Ця виставка стирає стереотипи про те, що Слобожанщина, схід України – регіон, який насичений російською культурою, історією. Але це зовсім не так, і ці експонати нам це засвідчують. Костюми, вишивка, давні хатні ікони – в них є загальна українська основа. Звичайно, експонати мають свої певні характерні локальні особливості, та я як історик, можу запевнити, що на виставці є багато спільного, наприклад, між Полтавщиною та Івано-Франківщиною, Закарпаттям і Сумщиною», – зазначає науковець Василь Коцан.

Виставку-колекцію старожитностей уже презентували в Коломиї, Калуші, Галичі та Долині. У планах організаторів показати її на Тернопільщині. В Ужгороді експозиція триватиме до 15 серпня.