Кіно воює і лікує: у Києві пройшла церемонія відкриття Одеського кінофестивалю
1777 
Одеський міжнародний кінофестиваль з початком російського повномасштабного вторгнення мандрував від Варшави до Чернівців через небезпечну ситуацію на півдні України. 15 річницю головного свята кінематографу вирішили проводити в столиці.
12 липня фестиваль стартував одразу в кількох локаціях Києва. Які стрічки показуватимуть на великих екранах, яку мету ставлять перед собою організатори, чому зірка світового кіно Майк Фіггіс приїхав по «Золотого Дюка» на рік пізніше та як минула церемонія відкриття – дізнавалася журналістка Район.Культура.
Будинок кіно зустрічає перших відвідувачів зовні прикрашений фестивальною айдентикою. За гардеробною стійкою метушаться волонтерки, проминувши сходи, глядачі роблять світлини на тлі фотозони, крізь шпаринку дверей, з якої лине світло, помітно як вимивають до блиску підлогу в легендарному барі «Вавилон».
На екрані великої червоної зали, яку заповнює з десяток людей, з’являються смарагдові гірські краєвиди Грузії. Першим фільмом у розкладі Одеського кінофестивалю стає поетична стрічка «Гондола» від німецького режисера Вейта Гельмера, яка увійшла до Європейської конкурсної програми. У обмеженому просторі під прискіпливим контролем односельців романтичні почуття виникають у двох операторок канатної дороги, даючи початок чомусь більшому.
Щільна програма змушує фанів кіно обирати між кількома фільмами: хтось поспішає переглянути український мюзикл Олени Дем'яненко «Гуцулка Ксеня», а невелика купка глядачів вирішує поновити в пам’яті історичний фільм-екшн «Крути 1918» Олексія Шапарєва.
Ретроспективна програма фестивалю – одна з найочікуваніших, оскільки дає можливість переглянути у кінотеатрі українські стрічки, які вийшли кількома роками раніше. Організатори зазначають, що обирали ці фільми дуже ретельно, щоб нагадати глядачам, який шлях пройшов український кінематограф.
«Крути 1918» після прем’єри у 2019 році отримав чимало зауважень від істориків та критиків найперше тому, що він не відповідав історичним фактам. Кінокартині закидали також надмірну пафосність та навіть те, що вона створена за російськими мірками пропагандистських патріотичних стрічок.
Запрошені на показ автор сценарію Костянтин Коновалов та продюсер Андрій Корнієнко навпаки заявляють, що створили патріотичний фільм в Україні ще тоді, коли це не було популярно, а чимало реплік та епізодів досі актуальні в світлі нового етапу російської агресії в Україні.
«Ми ще тоді знали, що треба знімати такі фільми і проштовхували проєкт вперед як тільки могли для того, щоб він з’явився на екранах. Фільм вийшов і здобув «Золоту дзиґу». Приз глядацьких симпатій показав, що українцям потрібні такі фільми й я думаю, що всі сподівання виправдалися», – каже Костянтин.
Продюсер зауважує, що це стрічка про молодих українських героїв і такі ж юнаки знову захищають на фронті українську незалежність. Режисер стрічки та один із головних акторів Андрій Федінчик, який втілив на екрані Олексу, наразі теж перебувають на фронті.
«Я б нічого не змінював зараз. З кожним роком актуальність фільму тільки збільшується і ті речі й фрази, які здавалися трохи дивними на момент прем’єри, все більше набувають актуальності. Я задоволений своєю роботою в цьому фільмі й тим як його сприймають глядачі. Цікаво було б подивитися, що вийде ще років за десять», – зазначає Андрій Корнієнко.
Цього дня глядачі також мають змогу переглянути: перший документальний фільм групи українських кінематографістів «Babylon'13» «Сильніше ніж зброя», стрічку «Ув'язнена з Бордо» французької режисерки Патриції Мазуї та «Міф» режисерів Леоніда Кантера і Івана Яснія про українського оперного співака Василя Сліпака, який загинув від кулі снайпера на фронті.
Офіційна церемонія відкриття фестивалю розпочинається ближче до вечора у Конгресно-виставковому центрі PARKOVY. Дрес-коду, який передбачає коктейльне вбрання із національними елементами одягу, дотримуються не всі, однак ця вимога здається не такою важливою. Зрештою цьогоріч фестиваль проходить без червоного хідника та звичної пишності, а майже половину програми складають стрічки про війну Росії проти України.
Трохи опираючи на милицю до фотозони проходить Ахтем Сеітаблаєв, який переніс операцію через травму коліна та поки не може допомогти військовим побратимам. Проте у програмі фестивалю можна переглянути стрічки Ахтема «Хайтарма», «Кіборги», а також альманах «Культура vs війна» за участю режисера.
«Хочу фотографуватися з молодими», – наголошує акторка Ніна Набока, яка зіграла працівницю їдальні Валю у одному з найгучніших фільмів 2024 року «Будинок «Слово». Нескінченний роман» Тараса Томенка.
Читайте також: Будинок «Слово»: як понад десять років створювали фільм про «Розстріляне Відродження»
Гостями церемонії відкриття стають також Тарас Цимбалюк, Наталка Денисенко, Антон Птушкін, Олексій Гладушевський, Коля Серга, Монро, Юрій Горбунов та інші.
Офіційна частина розпочинається з виступу українського піаніста-віртуоза Євгена Хмари та його дружини – співачки ODARA, які разом занурюють гостей у емоційний музичний перформанс.
Акторка та режисерка Даша Трегубова та коментатор та телеведучий Тімур Мірошниченко закликають присутніх вшанувати пам’ять загиблих після російських ударів по Україні 8 липня, зокрема і по дитячій лікарні «Охматдит». Упродовж усієї церемонії хвилини мовчання раз по раз змінюються оплесками як символом подяки українським захисникам.
Щоб допомогти дітям, які втратили батьків через війну, частину з продажу квитків на фестивалі переказуватимуть до фонду «Діти героїв».
«Одеса знову в центрі уваги. Дякуючи богу, цього разу в позитивному сенсі. Очевидно, що культура як ніколи потребує всебічної уваги. Через мистецтво ми показуємо та привертаємо увагу всього світу до того, що відбувається зараз в Україні. В межах фестивалю покажуть серіал, над яким працювали лікарі «Охматдиту». Те, що відбулося цього тижня, обов’язково має увійти в наступні серії та бути зафільмованим для історії, щоб ми ніколи не забули і не пробачили. Ми дуже скучили і чекаємо на повернення кінофестивалю додому. Проте я дуже радий, що наш кінофест крокує країною, охоплює інші українські міста, зокрема столицю. Нехай кіно підтримує нашу стійкість та згуртованість», – звертається до присутніх через відеозв’язок міський голова Одеси Геннадій Труханов.
А зала бурхливо реагує на запитання, хто чекає на повернення фесту наступного року до берега Чорного моря.
Президентка кінофестивалю Вікторія Тігіпко нагадує, що за своє 15-річне існування фестиваль 10 років проходив під час війни. Та попри це гостями фестивалю ставали багато світових зірок, як-от Катрін Деньов чи Джон Малкович, а українські глядачі мали змогу побачити тисячі популярних вітчизняних та іноземних фільмів.
«Я згадую Олега Сенцова, який у 2013 році представляв на Одеському кінофестивалі свій фільм «Гамер». Потім ми підтримували його, коли він був у ув’язнений у Росії. А зараз він змінив камеру на зброю, захищає нас у ЗСУ і він не один – таких дуже багато – наших з вами знайомих з кіноіндустрії. Війна йде за нашу культурну ідентичність і не дарма з 2014 року слоган нашого фестивалю – «Кіно в твоїй ДНК». Бо ми воюємо саме за це – за нашу культуру, за свою культурну ДНК. Дуже важливо зрозуміти, що кіно – це сильна зброя. Цього року ми здобули перший в історії України Оскар. І режисер «20 днів у Маріуполі» Мстислав Чернов сказав дуже цікаву річ на церемонії: «Я б віддав усе, щоб не знімати це кіно, але ми не можемо змінити історію». Тому ми маємо продовжувати і на всіх фронтах робити по максимуму», – наголошує Вікторія Тігіпко.
З Лондона до Києва на 15 Одеський кінофестиваль приїхав і кількаразовий номінант на премію «Оскар», кінорежисер, сценарист і композитор, відомий за стрічками «Покидаючи Лас-Вегас» та «Грозовий понеділок» Майк Фіггіс. У 2023 році йому присудили нагороду Одеського кінофестивалю за внесок в історію світового кіно.
«Це велика честь – бути тут і отримати цю нагороду. Я дуже хотів приїхати минулого року, але не зміг, тому що я знімав фільм. Він не вдався, але їхати було вже пізно. Тому, коли цьогоріч моя дорога подруга Анна запросила мене, я сказав: звісно поїду. Мої товариші в Британії не розуміли мене, вони казали, що це дуже небезпечно, просили не їхати. А я відповів: «знаєте, в Лондоні на велосипеді їздити більш небезпечно ніж їхати в Україну». Це насправді так і є, я кілька разів потравляв в аварії», – жартома говорить режисер.
Посерйознішавши, Майк каже, що погоджується зі словами Вікторії про те, що фільми можуть бути зброєю, однак, на його думку, вони також можуть бути ліками, і саме ця їхня роль є визначальною у XXI столітті.
«Я вважаю, що це дуже важливо, щоб на світовій арені Україну бачили, як країну, яка продовжує рухатися вперед попри все, зокрема в кіноіндустрії, зокрема в мистецтві. А ми будемо продовжувати вас підтримувати на багатьох рівнях. На рівні того, що будемо прославляти вашу сміливість, але також на рівні того, що це стане символом для всього світу, зокрема і для інших країн, які переживають складні часи, що мистецтво, креативність – це найважливіше, що у нас є. Це зброя, але це також і ліки. Тому ми повинні нести це в своїй душі й надалі», – каже Фіггіс.
Ведучі церемонії переходять до ознайомлення глядачів із насиченим розкладом фестивалю.
Також до 100-річчя з дня народження видатного режисера Сергія Параджанова на Одеському кінофестивалі відбудеться спеціальний індустрійний показ документального фільму з використанням лялькової анімації «Сентиментальна подорож до планети Параджанова» режисера Тараса Томенка.
«Сергій Параджанов провів п’ять років у радянських таборах, імперська та радянська імперія намагалися задушити кожен паросток свободи. Вона сотнями і десятками знищувала українських митців, письменників, художників і кінематографістів. 10 років тому Росія знову почала війну з Україну й продовжила робити те ж саме. Вона знищує українську інтелігенцію, але цього разу на жаль в набагато більших масштабах», – нагадує Даша Трегубова, а на екрані починають з’являтися світлини кінематографістів, які пішли захищати Україну на фронті.
Читайте також: З програми Одеського кінофестивалю зняли вісім фільмів через претензію правовласника
Серед них: режисери Олег Сенцов, Ахтем Сеітаблаєв, продюсер Володимир Яценко, режисерки-документалістки Аліса Коваленко, Олена Максюн, режисерка Олена Апчел, оператори Ярослав Пілунський, Сергій михальчук, Михайло Шелест, сценарист Валерій Пузік, актори Олег Шульга, Андрій Федінчик, Олексій Тритенко, Дмитро Сова, Володимир Кравчук, Олександр Мавріц, Роман Семисал, Євген Нищук, Олександр Печериця, Марія Агапітова, Володимир Ращук.
Вшановують на фестивалі і пам’ять кінематографістів, які захищаючи Україну, полягли на полі бою:
- Павло Лі – автор театру, кіно, дубляжу, співак, композитор;
- Дмитро Шиповський – оператор-постановник «Одного разу в Україні», «Війна на нульовому кілометрі»;
- Євгеній Світличний – актор фільму «Носоріг»;
- Олег Бобало-Яремчук – режисер фільмів та рекламних роликів, загинув у боях під Бахмутом;
- Володимир Чорний – оператор фільму «Памфір»;
- Віктор Онисько – режисер монтажу стрічок «Сторожова застава», «Віддана», «Черкаси», «Захар Беркут»;
- Володимир Строкань – каскадер;
- Олександр Суворов – піротехнік;
- Олексій Хільський – актор серіалів «Нюхач» та «Кріпосна», загинув у бою з окупантами на Запорізькому напрямку;
- Юрій Красюк – оператор, член національної спілки кінематографістів, загинув на Херсонщині;
- Микола Алексик – випускник Ukrainian film school, служив у складі 12 бригади спеціального призначення Азов;
- Євген Шумілов – український актор театру і кіно;
- Костянтин Петрик – другий режисер серіалів, який добровольцем приєднався до Національної гвардії України.
«Я вийшла на цю сцену заради однієї фрази, але в ній є дуже багато значення. Це значення – це величезна робота нашої команди протягом року, для того, щоб подарувати українцям дев’ять днів кінофестивалю, переглядів, дискусій, обговорень і усе це робиться у дуже непростих умовах. Це дуже важка і складна робота наших кінематографістів, які попри все продовжують знімати кіно, воювати, захищати нас. І звичайно найважливішою є робота наших захисників. Без них не було б ні кінофестивалів, ні нас у нашій вільній Україні», – підкреслює директорка кінофестивалю Анна Мачух та оголошує відкритим 15 Одеський міжнародний кінофестиваль.
Виступити на біс запрошують піаніста та композитора Євгена Хмару, який також є дотичним до кіноіндустрії, оскільки пише саундтреки на замовлення для закордонних стрічок. Даша Трегубова зізнається, що й сама хотіла б попросити Євгена написати музику до свого кінофільму, однак переймається через високу ціну.
«Я домовлюсь, сусід із сусідом завжди домовляється», – жартує Тімур Мірошниченко, оскільки живе поряд з композитором. – «Сумно, що Євген зачиняє вікна, коли грає. Тому що тоді життя стає кращим».
«Я сьогодні вкотре подивився на Тимура і подумав: чому Україні так не пощастило з сусідом, як мені?» – жартує у відповідь піаніст і запрошує публіку підспівувати одній з найвідоміших українських композицій.
Завершальним акордом вечора стає «Червона рута», яку виконують в унісон.
Одеський кінофестиваль триватиме у Києві до 20 липня. Фестивальним центром є Будинок кіно Національної спілки кінематографістів України, де проходять покази, дискусії та пресконференції. У кінотеатрі «Оскар» глядачі зможуть подивитися фільми з програми «Фестиваль фестивалів», фільми для дітей та гала-прем’єри найкращого світового кіно, а представники кінотеатрів зможуть зустрітися зі своїми кінопартнерами під час кіноринку.
На прихильників кіно чекають одна з найочікуваніших прем’єр 2024 року – український горор «Конотопська відьма», новий фільм режисера хітової стрічки «Бідолашні створіння» Йоргоса Лантімоса – «Види милосердя», «Субстанція» Коралі Фаржа та багато інших. Детальніше ознайомитися з програмою можна за посиланням.
Читайте також:
- Луцьк
Від кінопроб до червоної доріжки: у Луцьку відбувся показ дитячого кіножурналу «Байки»
- Культура
Театр «Гармидер» оголосив всеукраїнський кастинг на головну роль нової масштабної постановки
- Шацьк
Емоції, що лікують: особливі актори із синдромом Дауна виступають на Світязі
- Культура
У ХХ Конкурсі молодих акторів імені Івана Франка змагатимуться 20 учасників
- Життя
Поліська сорочка, подарунки від друзів і кохання з театру: луцькі актори влаштували особливе весілля