На Харківщині загинув військовий фотограф Арсен Федосенко
-
-
>
-
>
-
>
373
На Харківщині загинув військовий фотограф Арсен Федосенко.
Про це повідомив військовослужбовець і журналіст Тарас Березовець на своїй сторінці у фейсбук.
Фотограф помер внаслідок важкого поранення від влучання керованої авіабомби. Кілька місяців він служив військовослужбовцем 518-го батальйону у складі 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна.
Як пригадує Березовець, вони познайомилися з Арсеном навесні 2022 року під Купʼянськом і кілька місяців разом були в одній бригаді.
«Тоді він тільки починав службу у нашій бригаді. Комбат представив його як людину, хто буде займатися створенням фото епопеї звільнення Харківщини. Фоторепортажі Арсена про війну зʼявлялися на стрічках інформаційних агенцій протягом двох років і вже після того, коли він перейшов на службу до Генерального штабу», – написав військовий Тарас Березовець.
Свого побратима він запам'ятав, як постійно націленим на роботу, усміхненим і задоволеним навіть тоді, коли валився з ніг від втоми.
Своїми думками поділився й колишній народний депутат Борислав Береза.
«Дуже талановита людина була. Майстер. І справді світла людина. До ЗСУ приєднався весною 2022. Ми тоді з ним і познайомилися. Трохи пізніше, у травні, коли він з групою журналістів їздили по лінії фронту і робили репортажи про військовослужбовців, то перетнулися на Запоріжжі у Білогірї. Це була наша крайня позиція. Постійні обстріли. І він туди приїхав. Не налякався. Як і завжди. Він посміхався і робив фото. На нулі», – написав Борислав Береза.
«Він показував усім нам обличчя українських героїв у пікселі. Він був... Страшне слово «був». Русня вбила його. КАБи», – пише у пості.
«Арсен, напевно, єдиний фотограф, який побував на кожній виноробні України і стільки фото, як було українських виноробів, які були у Арсена не мав ніхто. Відкритий, чесний та прямолінійний. Мрійник, який жив заради того, що любить… Лише 9 днів тому ми бачились на Книжковому Арсеналі, де Арсен розповідав мені про проект Страткому, який вони з колегами робили для цієї події «Історії тих, хто обрав боротьбу». Це наше останнє фото разом, та передостання розмова...», – зазнчив він.
«Декілька років ми сиділи поряд стіл-в-стіл в одному офісі... Товаришували, були активними учасниками Революції гідності... Не можу уявити цей світ без щирої космічної посмішки Арсена! Господи, чому ти забираєш найкращих, найталановитіших синів і доньок України!? Плачу, вибачте...», – написав Анатоль Тишкевич Тихий.
«Боже, яка біда! Знала особисто, робив випускний альбом класу мого сина. Світла, яскрава, творча особистість! А як він розповідав про свою родину...», – написала Інна Туч.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
