Держкіно планує розподілити пів мільярда гривень всупереч нелегітимності Ради підтримки кінематографії

Всупереч визнанню судом нелегітимною Ради з державної підтримки кінематографії, Державне агентство з питань кіно проводить 19 конкурсний відбір кінопроєктів. Щоб надалі розподілити між переможцями понад пів мільярда гривень.

Про це пише «УП.Культура».

Нинішній склад Ради з державної підтримки кінематографії при Держкіно визнав незаконним Шостий апеляційний адміністративний суд міста Києва 23 квітня. Її повноваження закінчилися ще рік тому – 31 березня 2023 року. Втім, 7 березня 2023 року Кабінет міністрів постановою продовжив повноваження членів Ради на чолі з продюсером та колишнім бізнес-партнером Андрія Єрмака Артемом Колюбаєвим.

Як розповіла у коментарі УП.Культура адвокатка Надія Денисюк, яка представляла інтереси Національної спілки кінематографістів у цій справі, за законом після квітневого рішення апеляційного суду Держкіно мало б оголосити конкурс на новий склад Ради. Також мали б зупинити реалізацію всіх її рішень, прийнятих після 31 березня минулого року. А значить – і нинішнього пітчингу.

«Адже постанова була прийнята для продовжених повноважень з 31.03.2023, і її скасування, хоч і в 2024 році, означало, що Рада не мала повноважень з 31.03.2023», – пояснила Денисюк.

Натомість наприкінці травня Кабінет міністрів подає клопотання до Верховного суду України про зупинення дії рішення щодо незаконності Ради. Пояснюють, що наразі треба провести 19 конкурс. Суд відмовляє.

Наступного дня, розповідає Денисюк, Держкіно подає аналогічне клопотання на папері, дещо змінивши підстави: «Нібито вони збираються дуже швидко провести конкурс і відповідно буде два органи, поки триває касаційний розгляд. Суд задовольняє таке клопотання».

Адвокатка каже, що ухвала Верховного суду з'явилася онлайн 24 травня. 

«За процесом суд приймає такі рішення без участі сторін. Проте в цьому випадку суд не мав права розглядати таку заяву Держкіно, адже вони подали її з порушенням процесу», – підкреслює Денисюк.

Як розповідає експертка з комунікацій Марія Кравченко, про ухвалу Верховного суду кіноспільнота дізналася від адвокатки Денисюк.

За словами Кравченко, кінематографісти чекали на оновлення Ради, а не нашвидкуруч проведений незаконний конкурс: «В ідеальному світі мало б бути повне перезавантаження Ради. Мали оголосити новий конкурс, а вже опісля – справедливий розподіл коштів і якісно проведений пітчинг. Також хотілося б якісної комунікації, де Держкіно не ігнорує представників спільноти. Але зараз Держкіно в доволі оперативному режимі здійснює розподіл бюджету на 2024 рік, знаючи, що легітимність повноважень Ради під дуже великим питанням».

На момент визнання Ради з державної підтримки кінематографії нелегітимною у Держкіно був у розпалі відбір проєктів на 19 пітчинг. Цього року на підтримку кіновиробництва запланована рекордна сума – 589,6 мільйонів гривень.

Найвідоміші українські режисери та продюсери на цей конкурс подаватися відмовилися, протестуючи проти незаконної Ради і сумнівних рішень Держкіно. Однак охочих зняти свої фільми на державні гроші все одно набралося достатньо.

Про те, що Держкіно націлене таки розподілити державні гроші на кіно, свідчать повідомлення агенції про процес конкурсного відбору. Так, вже за два дні після ухвали Верховного суду, 27 травня, Держкіно опублікувало висновки експертної оцінки кінопроєктів за результатами першого етапу конкурсу.

Ще за кілька днів – список кінопроєктів, які пройшли до другого етапу. І нарешті на початку червня – розклад презентацій учасників другого етапу. 11 червня, має відбутися останній день таких презентацій.

Чому більшість авторитетних кінематографістів не подавалися на 19 конкурс, пояснив кінооператор та продюсер Андрій Котляр.

«Переважна більшість режисерів та продюсерів, які представляли Україну на найбільших кінофестивалях, ігнорують цей пітчинг, адже усвідомлюють, що так не має бути. Ми потребуємо чесного і прозорого конкурсу, а також професійних людей, які розуміють важливість розподілу коштів та тверезо оцінюють інформаційні потреби, які нові фільми можуть закрити», – каже він.

За його словами, нині кіноспільнота існує в умовах, коли здеградоване Держкіно «намагається створити свою паралельну реальність, де кошти розподіляються не прозоро, а за принципом лояльності і замість професіоналізму».

Незаконно продовжена у своїх повноваженнях Рада з державної підтримки кінематографії допомагає Держкіно поділити ці кошти між «зручними» режисерами та продакшенами».

«З березня 2023 року ми спостерігаємо, як замість дотримання законодавства, замість прозорого конкурсу та перезавантаження інституції, кіноіндустрія отримала «подовження повноважень [Ради] до кінця воєнного стану». Це виглядає досить іронічно, враховуючи той факт, що за цей самий час в країні змінився головнокомандувач та міністр оборони. Тож за такою логікою виглядає, що Рада при Держкіно грає якусь ключову роль в системі обороноздатності України, і зміни не можуть її стосуватися. Що звучить, щонайменше, абсурдно», – додає Котляр.

Наразі кіноспільнота планує зробити усе можливе, щоб фінансування проєктів 19 конкурсу не розпочали. 

«Ми будемо робити усе можливе в юридичному полі, аби цей конкурс фактично не відбувся остаточно, а фінансування проєктів не було розпочато. Оскільки зараз розподіл коштів відбувається неправомірно і незаконно людьми, легітимність яких виглядає сумнівно», – каже Кравченко.

Адвокатка додає, що кіноспільнота як позивач подала «заяву про забезпечення позову, як єдиний спосіб забезпечити захист своїх прав до винесення рішення Верховним судом... У цьому забезпеченні позивач просив суд заборонити Раді приймати рішення, а Держкіно вчиняти будь-які дії, направлені на впровадження і виконання таких рішень Ради».

«Важливо розуміти, що зараз ми мусимо не лише врятувати українське кіно всередині держави, а й зробити усе, щоб ці дії Держкіно отримали мінімальний вплив на сприйняття нас серед міжнародної спільноти та повернення довіри до українських інституцій, адже це все – про репутацію не окремих людей, а держави в цілому», – підсумовує Кравченко.