У Рівному оголосили переможців Міжнародного кінофестивалю «Місто Мрії»

10 Червня 2024, 16:48
Статуетки Міжнародного кінофестивалю «Місто Мрії». Фото Анатолія Мізерного 372
Статуетки Міжнародного кінофестивалю «Місто Мрії». Фото Анатолія Мізерного

Гран-прі п'ятого Міжнародного кінофестивалю фестивалю «Місто Мрії», що проходив у Рівному, отримала стрічка Крістіни Тинькевич «Як там Катя»

Про це повідомили на фейсбук-сторінці фестивалю.

За сюжетом фільму Анна, лікарка швидкої допомоги та одинока мати, є опорою для своєї родини — сестри, матері та єдиної доньки Каті. Анна — сильна жінка, яка планує подарувати своїй дитині краще життя, ніж у неї. Але сталася неочікувана та шокуюча трагедія, яка може все зруйнувати та залишити героїню наодинці з байдужою системою та безмежною втратою...

Читайте також: Велике повернення: як у Рівному пройшло відкриття п’ятого Міжнародного кінофестивалю «Місто Мрії»

У конкурсі повнометражних ігрових фільмів:

Події фільму розгортаються на Поділлі, в давно не ремонтованій квартирі, купленій у кредит, в якій мешкає не надто дружна сім’я Найдюків. Батько, колишній військовий Зеник, проводить час у пивних посиденьках із кумом Гришею. Син Денис стверджує, що відкриє своє СТО, але переважно стирчить у гаражі. Донька Діана вчить монологи Шекспіра, аби таки підкорити акторське відділення театрального факультету.

Одного дня фактична глава сімейства, безвідмовна годувальниця, шкільна вчителька Надя, прагнучи врятувати сім’ю від кредиторів, вмовляє чоловіка й дітей підписатися на державну програму з євроінтеграції «Уроки толерантності». За умовами гранту, вони мають на певний час поселити в себе вдома відкритого гея Василя Зайця. Василь – дуже привітний та захоплюється психологією. Він допомагає новим знайомим не лише позбутися багатьох стереотипів, а й відродити любов та повагу одне до одного.

  • Друге місце віддали стрічці «Памфір», режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук, Україна/Франція/Польща;

Захід України напередодні традиційного карнавалу Маланки. Памфір повертається до своєї родини після тривалої відсутності. Безумовна любов сім’ї Памфіра має побічну дію. Коли його син влаштовує підпал в молитовному домі, Памфір змушений відновити зв’язок зі своїм неспокійним минулим. Щоб відплатити за провину сина, Памфір звертає на ризикований шлях з незворотними наслідками...

Події фільму розгортаються 2017 року. Головна героїня, аеророзвідниця Ліля з позивним Метелик, потрапляє у російський полон. Згодом вона повертається і дізнається, що вагітна… Ліля опиняється перед складним вибором. Їй доведеться пережити осуд людей, знайти своє місце, перезавантажити життя і стосунки. Чи впорається тендітна дівчина з жорстокими викликами?..

«Бачення метелика» — дебютна повнометражна робота режисера Максима Наконечного. Сценарій фільму він написав спільно з письменницею та режисеркою Іриною Цілик («Земля блакитна, ніби апельсин», «Я і Фелікс»). У головній ролі знялась акторка Ріта Бурковська, відома зі стрічки «Парфенон» Мантаса Кведаравічюса. Одну з ключових героїнь картини виконала знана драматургиня Наталка Ворожбит (сценаристка «Кіборгів», сценаристка й режисерка «Поганих доріг»). Також у фільмі залучені волонтери Мирослав Гай, Роман Сініцин, а також парамедикиня Катя Приймак.

У конкурсі короткометражних ігрових фільмів:

  • Перше місце виборов фільм «Істина», режисерка Тамара Деніч, Сербія, Німеччина;

Єлена – фотожурналістка розслідувальної редакції у Белграді, яка бореться за основні демократичні права. Її робота – це її пристрасть, але атмосфера навколо неї вже деякий час загрозлива: жінка дедалі частіше стає мішенню для правоекстремістських груп. Коли одного дня редакцію жорстоко атакують, а незабаром після того погрожують Єлениній малолітній доньці Ларі, жінка вирішує – на радість матері – на деякий час залишити Сербію. Вона залишає не лише батьківщину, а й свого коханого Ніколу та вирушає до Гамбурга з донькою. У Німеччині вона продовжує займатися своєю справою, але невдовзі й там стикається з наростанням ворожості та погрозами...

  • Друге місце посіла стрічка «Солдатик», режисер Данило Дедков, Україна;

У героя російсько-української війни класичний прояв посттравматичного синдрому. Неконтрольовані емоції, замкнутість, галюцинації… Ніхто не хоче мати з ним нічого спільного. Він нікому не потрібен: ні державі, ні рідним. Нікому, крім завідуючої пансіонатом. Справа Солдата особливо зацікавила Урядовця, який раптово прибув до пансіону. Адже бачення хлопця – це не просто галюцинації, вони віщі й допомагають з’ясувати долю інших зниклих безвісти солдатів. Виявляється, у цього державного службовця є свій біль, який він приховує. Як не дивно, але життєві долі цих різних людей несподівано перетинаються...

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Данил Дедков (@danyl_dedkov)

  • Друге місце віддали також фільму «Театральна», режисерка Аліна Панасенко, Україна;

Тимофій — маленький кишеньковий злодій. Він живе своє звичайне життя, допоки раптом не закохується у чергову по станції Театральна. Він намагається вкрасти в жінки диск, який схожий на тенісну ракетку — так вони знайомляться. І ми спостерігаємо за першою закоханістю юного головного героя...

  • Третім місцем нагородили картину «Не 80-ті», режисер Марлеен Валієн, Німеччина;

Люсі подобається Антон, а Антону подобається Люсі. Одного дня вони вирушають на перше побачення, і під час невимушеної розмови Антон розповідає, що він ВІЛ-позитивний. Тим часом Люсі усвідомлює, що її обізнаність щодо ВІЛ у дуже поганому стані. Дівчині доводиться швидко заповнювати цю прогалину в життєво необхідних знаннях і ухвалити складне рішення...

У конкурсі короткометражних документальних фільмів «Поранена Земля»:

  • Перше місце посів фільм «Прихована загроза: Довкілля. Війна. Донбас», режисерка Анастасія Куриленко, Україна

Кожна війна несе в собі приховану загрозу, адже бойові дії руйнують навколишнє середовище, забруднюючи його на довгі роки. Повномасштабна війна в Україні стане трагедією світового масштабу.

У довкілля немає кордонів. Отруйні води потраплять в європейські річки та світовий океан, а забруднене повітря вітрами може віднести в будь-яку точку земної кулі. Команда фільму зібрала пул профільних експертів, щоб дізнатись, якими будуть наслідки війни для нашого довкілля. Зібравши факти та ключові застереження, було створено фільм «Прихована загроза». Щоб визначити, до чого призведуть наслідки агресії рф та як вони вплинуть на світ.

  • Друге місце – «Незламні енергодарці», режисер Микола Карнаух, Україна;

Того страшного дня, 4 березня 2022-го, світові у прямих включеннях показали, як окупанти обстрілювали ЗАЕС, щоб захопити її та місто-супутник Енергодар. Окупанти наближалися швидко...

А потім – залякування, затримання, катівні, тортури, погрози та інші жахи окупації чекали на незламних енергодарців. І все для того, щоб змусити українців піти на співпрацю з ворогом. Але вони не здалися і до останнього трималися мужньо та гідно! Бо Енергодар – це Україна, ЗАЕС – це Україна!

Про місця утримання викрадених людей, умови, в яких їх тримали, знущання над персоналом ЗАЕС – у документальному фільмі АТ «НАЕК «Енергоатом».

  • Третє місце посіла стрічка «Як я святкувала день російської мови у Херсоні», режисерка Катерина Кроха, Україна;

У ніч на 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали Каховську гідроелектростанцію, розташовану за кілька кілометрів від тимчасово окупованої Нової Каховки, Херсонської області. Через зруйновану дамбу вода в Каховському водосховищі почала стрімко падати, загрожуючи затопленням Херсону та прилеглих міст і сіл. Авторка фільму зустрічає людей, які перебуваючи під постійними вибухами, зіткнулися з новим викликом...

Кадр з фільму «Як я святкувала день російської мови у Херсоні»

Спеціальними відзнаками нагородили:

  • Відзнаку кінокритиків отримала «Золота рибка», режисерка Юлія Орленко, Україна;

До колишнього розвідника-соціофоба Сергія потрапляє золота рибка, яка вміє розмовляти і готова виконати три його бажання. Одне за одним він витрачає свої бажання на потреби інших, щоб нарешті зрозуміти, що немає нічого ціннішого, ніж споріднена душа поруч. Короткометражний фільм «Золота рибка» знятий за мотивами оповідання ізраїльського письменника Етгара Керета, адаптованого до українських реалій.

  • Відзнакою за актуальний погляд нагородили «На нашому місці», режисер Андрій Остріковський, Україна;

П'ятеро друзів дитинства збираються, аби провести друга на військові навчання. Глядач має змогу спостерігати за тим, як під час розмови у цьому тісному дружньому колі кожен з них формує своє ставлення до вибору друга. Але що буде з ними далі? І чи зустрінуться вони ще колись усі разом...

Фільми конкурсантів оцінювало журі, у його складі:
  • Андрій Осіпов — голова правління Одеської кіностудії, голова журі;
  • Володимир Войтенко — головний редактор часопису «КІНО-КОЛО»;
  • Римма Зюбіна — актриса, громадська діячка;
  • Дмитро Лінартович — актор театру і кіно, заслужений артист України;
  • Наталя Сумська — акторка театру і кіно, народна артистка України.
Журі конкурсної програми короткометражних документальних фільмів «Поранена Земля»:
  • Віктор Луцик — директор ТзОВ «Фірма Оства», голова ДЕК кафедри водопостачання, водовідведення та бурової справи Національного університету водного господарства і природокористування;
  • Тарас Микитин — доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту Рівненського державного гуманітарного університету;
  • Василь Туз — виконавчий директор «Асоціації ОТГ Рівненщини», журналіст, редактор, засновник та продюсер телепроєкту «Громада мрії».
Коментар
22/06/2024 Субота
22.06.2024
21.06.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром