Робота з нереальним простором: у Луцьку презентували живописні роботи Галини Новоженець

У Луцьку відкрили виставку робіт мисткині Галини Новоженець-Гаврилів. Майже 60 робіт об’єднаних під назвою «Трансцендентний простір» представили відвідувачам у залі Музею сучасного українського мистецтва Корсаків. Експозицію відвідала й журналістка Район.Культура.
Захід модерувала мистецтвознавиця Зоя Навроцька.
Жінка родом зі Львова. У родині не було митців, та батьки оточували її та сина Ростислава книгами з етнографії, мистецтва та творами українських класиків.
Читайте також: Французька делегація відвідала Музей Ханенків
У восьмому класі інтерес дівчини до малювання загострився, вона копіювала олівцем класичні твори. Тоді батько віддав її на навчання до випускника Ленінградської академії мистецтв Миколи Руденка. Ще пів року Галина відвідувала приватні заняття Володимира Бедзя у скульптурній майстерні.
Вищу мистецьку освіту здобула не одразу. Спочатку навчалася на архітектурному факультеті Львівської політехніки. Але вже через рік вирішила здійснити своє бажання і перейшла до Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова (тепер Українська академія друкарства). Там вона вивчала художнє оформлення книги.
«Я за собою прослідкувала, що працюю з простором, до того ж нереальним. Простір, який я намагаюсь пізнати, є непізнаний, невідомий, а це означає ірраціональний, задзеркальний, сакральний, прадавній. Це поняття виникло у мені протягом років і я з цією темою працюю як митець і розвиваю свою концепцію», – розповіла для Район.Культура Галина Новоженець.
У виставці є і робота «Вхід» створена у 2000 році. Її художниця додала до експозиції, щоб, за її словами, «задати ракурс і перспективу сприйняття виставки».
«Якби мене запитали, що я малюю, то я б не відповіла про якийсь предмет. Я малюю вхід, перехід з одного простору в інший. Я малюю лінії – горизонтальні, вертикальні. Малюю площини, які накладаються на одну, фронтальні, намацальні. Малюю червоне, охро, чорне, золоте. Це палітра, яка сформувалася протягом років. Вона не випадкова. вона йде десь з глибин нашого прадавнього минулого, і червоне, і чорне. Воно з'явилося підсвідомо, але я вже це в собі зафіксувала», – пояснила мисткиня.
За словами Галини Новоженець, вона часто малює смуги світла й по-різному подає його надходження здаля.
«Я думаю, що на мій підсвідомий рівень великий вплив має українське сакральне мистецтво. Якось я стояла біля вікна церкви у Жовкві, коли друзі брали шлюб. З вікна падало різке світло на ікону. Цей клаптик кольорів був такий абстрактний, бо там вже не було ні Богородиці, ні Христа… Пригадаю, як це світло засвічує і матеріалізує ікону», – згадувала Новоженець.
У роботах художниця використовує геометризми. Жінка починала з фігуративного мистецтва, працювала в неосимволізмі. Проте щоразу художниця підсвідомо відмовлялася від предмета, як об’єкта зображення. Її зацікавила геометризація – узагальнений та дуже спрощений спосіб бачення світу, який дає можливість акцентувати на головному та відкинути зайве.
Довгий час художниця працювала в техніці олією, та десять років тому перейшла на акрил. До цього її зобов’язали геометричні форми.
«Її б було замало, якби не додати ще якихось мистецьких засобів. Я активно працюю з фактурами, але олія дуже довго сохне. Проте акрил – це такий прекрасний матеріал, який висихає швидко і за годину я можу накласти ще один шар фарби, і ще один. Цей матеріал підходить для моєї пластичної мови», – додала вона.
Відвідувачів запросили до огляду картин. Присутні мали змогу поспілкуватися з художницею та отримати авторський художній альбом з автографом.
Читайте також: У Мукачеві відбувся благодійний концерт хору хлопчиків та юнаків
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром