«Шишколюби» відзначили річницю з дня народження луцького поета-урбаніста читанням віршів й спогадами

25 Травня 2024, 12:05
«Шишколюби» відзначили річницю з дня народження луцького поета-урбаніста читанням віршів й спогадами РЕПОРТАЖ 528
«Шишколюби» відзначили річницю з дня народження луцького поета-урбаніста читанням віршів й спогадами

Восьмий рік поспіль друзі й шанувальники творчості луцького інтелектуала, поета-шестидесятника, перекладача, художника Костя Шишка відзначають річницю від дня його народження читанням поезії та спогадами.

Зустріч відбулася 24 травня звично – біля скульптури поета в скверику на вулиці Лесі Українки. Саме там талановитий урбаніст «п’є каву» й «спостерігає» за життям лучан – у крислатому капелюсі, великих окулярах і плащі, адже саме таким він запам’ятався сучасникам, і таким його сприймають нові покоління містян. Відвідала подію і журналістка Район.Культура.

Кость Шишко і Олександр Терновий

Цей своєрідний флешмоб запропонував у 2017 році лучанин Олександр Сєдих, і його підтримали друзі, приятелі й поціновувачі творчості Костя Шишка. Відтоді вони зустрічаються тут без особливих приготувань і сценаріїв, а зазвичай зі збірками поезій, квітами й паперовими стаканчиками з кавою. 

Традицію не порушили ні пандемія ковіду, ані воєнний час. Короткий анонс в соцмережі, кілька телефонних дзвінків, і в зазначену годину люди підходять до скульптури «луцького інтелігента», як спозиціонував його в 2014 році Святослав Кравчук, тодішній заступник луцького мера Миколи Романюка, за каденції якого з’явилася ця «паркова скульптура» авторства Ірини Дацюк і навіть викликала неабияку дискусію в мистецьких колах.

Цьогоріч першою до скульптури Костя Шишка з букетиком ромашок і відомою збіркою «Епупея» в руках підходить пані Тамара. Розповідає, що трохи знала поета свого часу.

Потроху збираються люди: давній приятель митця і видавець його поезій Леонід Сахнюк, журналістка Світлана Зозуля, художниця Олена Бурдаш, блогерка Мальва, мистецтвознавець Олег Сидор-Гібелінда, очільник волинських художників-спілчан Володимир Марчук, письменник Сергій Цюриць, колекціонер Олександр Селюк (Перебендя), пенсіонер Володимир Дзюрбей, художник-декоратор Микола Ковальчук. Між собою вони жартома звуться «шишколюбами» «шишкознавцями» або ж, простіше, «шишкарями».

Друзі й фани вітають Костя Шишка з днем народження. Підраховують роки – цьогоріч йому виповнилось би 84 роки. «Родзинкою» цієї зустрічі є збережена Світланою Зозулею рецензія на пожовклому аркуші старої газети авторства Олега Сидора-Гібелінди, яку вона показує присутнім. Зачитує кілька речень з тексту. Автор-рецензент теж тут – Олег Вячеславович вперше став учасником флешмобу. Він пригадує кілька смішних історій про Шишка, які яскраво свідчать, наскільки далеким був цей чоловік від формалізму й пафосу.

Блогерка Мальва розгортає рисунки Костя Шишка, завантажені з інтернету й роздруковані на принтері, й читає улюблену «Пісню дощу»:

«Я – дощ.
Я – дощ.
Я сивий бард
осінньої печалі…
О, свіжість барв!
О, вранішня цното конвалій!»

Мисткиня, подруга поета Олена Бурдаш теж кладе квіти «на столик» Костеві й декламує свої вірші присутнім.

«Шишколюби» жартують, щось обговорюють, діляться думками. Одночасно точиться кілька розмов у групах. Це викликає зацікавленість у перехожих: хто це, що відбувається?

Так буває щороку – обов’язково «шишкознавці» привертають увагу інших людей на вулиці, і тоді розгортається спонтанна мінілекція про Костя Шишка для допитливих. Хтось із «шишколюбів» або одночасно декілька починають розповідати: це луцький поет-урбаніст трагічної долі, якому радянська влада не дала реалізувати весь потенціал, але який залишив по собі значний літературний доробок: вірші-писанки у жанрі поезомалярства, кілька поетичних збірок («Пісня дощу», «Сонети», «Сльоза олії золота», «Сивий бард осінньої печалі», поему-бурлеск «Епупея», сюрреалістичний цикл «Мультиплікаційне»), сотні творів соціально-філософської та пейзажно-психологічної лірики, переклади з кількох європейських мов.

Тоталітарна радянська система зробила все, аби його голосу не почули, почавши «полювання на відьом» в його особі незгодного. І в наш час це ім’я втрапило в пастку забуття, адже широкому загалу ім’я Костя Шишка невідоме. Пам’ятають десяток-другий друзів поважного віку, певне фахове коло музейників й філологів, художників, літераторів, журналістів, а також відданих шанувальників. Дуже хочеться, щоб коло цих людей було ширшим.

На сайті Галереї мистецтв є персональна сторінка Костя Шишка, де зібрана у вільному доступі бібліотечка його збірок, архівні фото, тематичні відео, які оцифрував і впорядкував Володимир Марчук, голова ВО НСХУ.

 «… і знов одродитись, стріваючи смерть, в стеблині, в картині, у співі смичка…», – це рядки з вірша, написаного Костем Шишком у 20 років. 

Таким було бажання поета, і в день 84-річчя його пам’ять вшанували ті, хто бережуть спогади про «сивого барда осінньої печалі» й захоплюються його літературним спадком.

Фото Маші ПИЛИПЧУК та Володимира ДЗЮРБЕЯ

Коментарі
27 Травня 2024, 18:37
Це традиційно, щороку і без влади
Коментар
22/06/2024 Субота
22.06.2024
21.06.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром