«Пісня буде поміж нас»: у Рівному провели культурний вечір про Назарія Яремчука

Рівнян знайомили із творчістю ВІА «Смерічка» та постаттю Назарія Яремчука.

Захід пройшов у Залі камерної та органної музики. Чим музика легендарного ансамблю вже десятки років захоплює аудиторію та чому її актуальність зросла після повномасштабного вторгнення Росії – дізнавалася журналістка видання Район.Культура.

Приміщення Органного залу поступово заповнюють люди, доки організатори завершують останні приготування.

Legendary провели вже близько десятка культурних вечорів, присвячених видатним особистостям української культури, серед яких: Володимир Івасюк, Квітка Цісик, Василь Симоненко, Олександр Довженко, Лесь Курбас та багато інших.

Представник команди Назар Безушко розповідає: крихітний зал на десяток місць ледь не з кожною наступною подією доводиться змінювати на більший майданчик, щоб вмістити всіх охочих.

Хтось приходить заради квізів, хтось – послухати пісні, а хтось – дізнатися щось нове про тих, хто зробив великий внесок в розвиток української пісні, поезії чи кіно.

«Батьки також були співаками: батько був тенором у церковному хорі, а мати, окрім співів, також грала на мандоліні. Назарій був пізньою дитиною, зі старшим братом Дмитром у них була різниця в 37 років. Коли Назарію було 12 років, його батько помер, а мати захворіла. Тож вона була змушена віддати її до Вижницької школи-інтернату», – починає знайомство із Назарієм Яремчуком один із організаторів Олександр Семенюк.

Коли Назарій подорослішав, хотів навчатися на географічному факультеті Чернівецького університету, однак не пройшов за конкурсом. Влаштувавшись на роботу, не пов’язану з музикою, молодий Яремчук вечорами після курсів водіння заходив до Вижницького будинку культури. Там він із захватом слухав виступи ВІА «Смерічка» під керівництвом Левка Дутківського. Той помітив юнака і запропонував Назарію заспівати. Так майбутня зірка української музики почав свій творчий шлях і доєднався до ансамблю, де вже співав Василь Зінкевич.

«З 1969 року Назарій Яремчук став частиною ВІА «Смерічка». На той момент Вижницю називали Диким Заходом. Дутківський розповідав, як проходили вечори у молоді в Вижниці: «Об 11 вечора прибував потяг із Чернівців і молодь танцювала до другої ночі. Далі хлопці та дівчата мали дві години до потяга, який на Чернівці повертався о четвертій ранку. О сьомій ранку всі вже були у Чернівцях. Я вмикав кольорові прожектори і танці були, наче концерт. Молодь від нашої музики просто шаленіла», – каже Олександр Семенюк.

Читайте також: Довженко і компартія, український дубляж та «Люксембург, Люксембург»: як у Рівному пройшов культурний вечір про кіно

Райкому комсомолу подобалась «Смерічка», тож якийсь час на проукраїнський репертуар музикантів та подібні вечірки закривали очі.

«Згодом сталася знакова подія для «Смерічки», адже з ними почав співпрацювати композитор Володимир Івасюк», – розповідає Олександр.

Переломним для «Смерічки» став 1971 рік, коли вони поїхали на фестиваль «Пісня року». З ними вирушив і Володимир Івасюк як автор пісні.

На екрані показують фрагмент із виступу українців у Москві.

«Наш гурт навіть неправильно протитрували, написавши «Семерічка», – звертає увагу аудиторії лектор та вказує на помилку.

«Смерічка» наробила неймовірного фурору. Коли там співав засмальцований Кобзон, а потім прийшли такі бадьорі хлопці, звичайно це був розрив шаблону», – ділиться своїми думками Олександр.

Тріо Івасюка, Зінкевича і Яремчука були друзями не тільки на сцені, вони дуже багато спілкувалися поза сценою.

«Разом подорожували, ходили в походи, проводили разом вечори. Коли трагічно загинув Івасюк у 1979 році це для всіх стало неймовірним шоком. І Зінкевич, і Яремчук попри заборону не побоялися відвідати похорон».

Дутківський з ВІА «Смерічка» були одними із перших, хто розвивав в Україні західну музичну культуру. До якогось етапу їм дозволяли це робити, але з часом радянській владі перестало це подобатися і на них звернули увагу. Дутківський згадував, що радянська влада розсварила між собою Яремчука і Зінкевича. Згодом вони продовжили свої кар’єри поодинці.

Назарій Яремчук, який помер у 43-річному віці від раку шлунку, у своїх щоденниках неодноразово звертав увагу на загрозу, яка йде від Росії: «Погляньмо навколо, скрізь війни і скрізь замішана Москва».

Щоб перевірити свої знання з біографії Яремчука та закріпити почуті факти, глядачам пропонують спробувати свої сили у квізі, де потрібно назвати роки випуску альбомів, розгадати ребуси чи вгадати назву пісні.

Доки визначають переможця, Назар Безушко розповідає – Legendary спробували запросити на одну зі своїх подій Василя Зінкевича, який наразі живе у Луцьку, однак поки зазнали невдачі. Втім, здаватися, кажуть, не збираються.

Традиційно проходить на події й благодійний аукціон на потреби українських захисників: розігрують фірмові футболки із зображенням Яремчука, торбинки, загадковий напій та навіть канадський сухпай. Загалом вдається зібрати майже 12 тисяч гривень.

З’являються на сцені й рівненські музиканти. Знакові хіти Назарія Яремчука, як-от «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Стожари» лунають у виконанні солістки Рівненської філармонії Анастасії Янцур, учасника «Голос.Діти» Максима Давидюка, музиканта Павла Лабуніна, творця проєкту «Authentix» Романа Голубінки та інших.

«Коли я розбирав ці пісні, то до мене прийшло дуже глибоке усвідомлення, наскільки вони почали на мене впливати. Всі ми знаємо, що ми  є заручниками нашого оточення: того, що ми їмо, з якими людьми спілкуємося, яку інформацію в себе вкладаємо. Бо це нас формує. Спочатку було важко, бо вони звучать просто, але тут дуже багато акордів, в яких легко заплутатись. Але в цьому і геніальність, що воно разом звучить цілісно. У процесі в мені з’явилися теплота, любов і радість. На відміну від «руского репу», ці пісні окриляють і надихають», – розповідає Роман Голубінка.

 

 

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допис, поширений Район.Культура (@rayon.kultura)

Читайте також: Знайомство з Лесем Курбасом і акторський психотренінг: як у Рівному пройшов культурний вечір про театр

Переможницею квізу з 12 балами із 15 стає Дарина Мельничук та отримує в подарунок сертифікат на книги. Вона розповідає, що вже 15 років цікавиться творчістю Яремчука, Івасюка та Зінкевича.

«Я була на концерті Василя Зінкевича і фотографувала його. Йому 78 років, але він ще дуже енергійний», – зізнається переможниця.

Читайте також: Вітаємо, ми з Херсона: як відомі видавці відкрили книгарню у Рівному

Наприкінці дійства усі учасники та гості разом виконують знакову пісню «Родина».

«У нас класна культура, класні люди й ми вирішили, чому б їх не популяризувати, але робити це класно? Я сподіваюсь, що у нас виходить», – підсумовує Назар Безушко.