Буде страшно: 13 українських фільмів та мультиплікацій, які можна переглянути на Гелловін

Гелловін стає все більш популярним серед українців. Хоча здебільшого вони не заглиблюються у глибокий контекст свята, а просто вподобали осінньо-страхітливі декорації, костюми та дещо містичну атмосферу. Інші ж взагалі засуджують його та називають запозиченим.

У дохристиянські часи українці теж мали свій «Гелловін» – Велесову ніч. Це стародавнє українське свято, яке припадає на ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Воно пов'язане з старослов'янським богом Велесом.

Очевидно, що й сучасний Гелловін, який святкують католики, має витоки з язичництва. На Велесову ніч, як і на Гелловін, люди вірять, що душі померлих спускаються на землю. Ця ніч вважається часом містичним і магічним, коли бажання можуть здійснюватися.

У країнах Заходу, наприклад у США, саме у цей день побутує окремий слот фільмів жахів. Тож журналісти Район.Культура пропонують підбірку 13 українських фільмів та мультиплікацій, які на їхню думку не поступаються закордонним.  

Вій

жахи, містика, реж.  Алла  Грачова, Леонід Зарубін 1996

«Треба було відразу, перехрестившись, плюнути на самий хвіст відьмі! .. Я це знаю. Адже у нас в Києві всі тітки, що сидять на базарі, всі — відьми!»

Повість Миколи Гоголя «Вій» – класика української містики. У 1996 році на замовлення міністерства культури і мистецтва України «Укранімафільм» створила легендарний анімаційний фільм на його основі. Увібравши усі особливості української культури, він залишається найпопулярнішим мультфільмом незалежної України. 

За сюжетом, головного героя Хому Брута просять три ночі читати Псалтир над панночкою, померлою дочкою сотника. Небіжчиця виявляється ж відьмою, яка разом з містичними створіннями, зокрема Вієм, намагається помститися Брутові. 

Лиса гора

трилер, жахи, режисер Роман Перфільєв, 2017

Фільм про наймістичніший парк України, розповідає історію Майї та Марка, які вирушають на Лису Гору. У кожного своя мета. У дівчини – знайти зниклу матір, а у хлопця – сподобатися головній героїні. Після блукання вони потрапляють у «просторовий вакуум» і не можуть знайти вихід з лісу, яким покрита гора. На шляху їм починають зустрічатися таємничі люди – служителі неоязичницького культу.

Елювіум – Регенеративнв істота 

містика, детектив, режисер Стас Сантімов, 2017

Самотній чоловік прибуває до готелю, де на його приїзд чекають заздалегідь. Він отримує кімнату з химерною картиною, у якій, одягнувши підготовлену для нього маскарадну маску, бачить себе поряд з незнайомою жінкою. За картиною – величезна діра, що веде на вечірку, там герой бачить ту саму жінку з картини – співачку серед гостей заходу, котрі теж були у масках.

Пропала грамота

комедія, режисер Борис Івченко, 1972

– Що ти п’єш?

– Смолу.

– Бач, втягнувся.

Якщо ви давно замислювались над тим щоб переглянути «Пропалу грамоту» в соте, Гелловін – найдоречніший час для цього.  Український роуд-муві радянського періоду підійде  для сімейного перегляду замість традиційних закордонних кінокартин «Бітлджус» чи то «Фокус-Покус». 

Стрічка оповідає колоритну історію про козака Василя, який ніс грамоту для цариці. Його шлях всіяний різними пригодами з нечистю від простих чортів та відьом і аж до самого диявола, який поклав око на грамоту. Чи вдасться Василю виконати місію від гетьмана? До якого висновку він дійде? Дивіться у фільмі.

Дідочок

гротескна драма, режисер Володимир Тихий, 2015

«Дідочок» – абсурдистська короткометражка, що висвітлює соціальні проблеми України. Замість того, щоб створити власний світогляд, наслідуємо стару систему, що є важливим, для розуміння наслідків наших бід.

Кінооповідь розповідає про Діда й Бабу, які поступово проходять шлях через радянське кінокліше, після якого фінал не виглядає надто абсурдним.

Брама

містика, горор, режисер Володимир Тихий, 2017

«Життя, Славка, така штука – або ти жертвуєш собою, або іншими».

«Брама» – фільм на всі часи. Він про нас самих, адже містика життєвості цієї стрічки зашкалює.

У одному із сіл у Чорнобильській зоні живе чудернацька сім'я з трьох осіб: 80-літня баба Пріська, яку зіграла Ірма Вітовська, її донька Славка й онук Вовчик. Баба Пріська знана мольфарка, веде дружбу з русалками, вживає гриби з галюциногенним вмістом, часто повторює історію з молодості, як вона у часи Другої Світової війни вбила дванадцять німців без жодної допомоги. Якось баба отримує інформацію від русалки, що насувається страшна біда.

Страшна помста 

містика, режисер Михайло Тітов, 1988

Екранізація повісті Миколи Гоголя, створена одним з найкращих майстрів української химерної анімації Михайлом Тітовим. 

Козака Івана король за вбивство паші відзначив високою нагородою, проте той розділив порівну між собою і побратимом Петром. Через велику заздрість Петро забрав усю нагороду, скинувши Івана та його сина у провалля. Бог дослухався до Івана і прокляв увесь рід зрадника.

Голем: початок

горор, режисери Дорон Паз та Йоав Паз, 2018

За вікном 1673 рік, у Литві різкий спалах чуми. У виникненні хвороби звинувачують єврейську громаду, що була ізольована в одному з селищ. Ганна, щоб захистити рідне поселення, змушує Голема ожити. Істота приймає подобу її загиблого 7-річного сина. Попри надію на порятунок, Голем виявляється небезпечнішим за чуму.

Зйомки фільму ізраїльських режисерів пройшли у Києві та Одесі, продакшеном займалась українська компанія SE film production. The New York Times включило стрічку до списку 13 найстрашніших фільмів на Netflix. 

Місто, в якому не ходять гроші

драма, фантастика, містика режисерка Ганна Третяк, 2018

«Аліса попрямувала до віконця інформації. Там відповіли, що її поїзд відходить за двадцять хвилин, а щодо того, де знаходиться її пункт призначення, сказали, що найближчий дурдом через дві вулиці».

Фільм знятий за повістю Андрія Кузьменка, повністю ідентичний до сюжету твору. Робота над кінокартиною тривала близько п'яти з половиною років. Кузьма виступив сценаристом та оповідачем фільму. Його закадрова розповідь записана ще у 2013 році, за два роки до загибелі автора. Фільм знімали у Дрогобичі, Києві, Полтаві та Переяславі.

«Життя Аліси в певний момент починає нищитись. З роботи звільняють, хлопець кидає, а дівчина дупля не ріже, що робити далі. Несподівано вранці вона знаходить квиток на потяг у невідоме місто, тож довго не думаючи, вирушає у мандрівку повних таємниць та відкриттів. Так починається історія Аліси у «Місті, в якому не ходять гроші» й наша подорож у аналіз власного життя».

Сторонній

детектив, трилер, режисер Дмитро Томашпольський, 2019

«Я завжди розумів, що я сторонній, чужий у цьому сторіччі серед тих, хто ще вважає себе людьми…» – Говард Філіпс Лавкрафт.

Фільм – суміш чотирьох жанрів: жаху, трилеру, детективу і фантастики. Його найсильнішою стороною є візуальні ефекти, естетика сюрреалізму іноді заворожує. Стрічка увійшла до списку онлайн-видання The People’s Movies найкращих фільмів жахів 2019 року.

Команда синхронного плавання зникає під водою у басейні під час виступу. Пацієнтка водолікарні пропадає під час прийому хвойно-перлинної ванни. Інспектор Глуховська розслідує ці дві містичні справи, які переплітаються між собою. Стрічка починається з цитати культового автора жахів Лавкрафта, натякаючи що цей фільм — про несвідоме та нічні кошмари наяву.

Крамниця співочих пташок

фантастика, режисер Анатолій Лавренишин, 2013 

Короткометражна анімація про загальнолюдські цінності, владу грошей та мораль в новому для України урбаністичному стилі графіки.

Дія відбувається у місті майбутнього, де механізми замінили живих істот. Герой марно намагається продати екзотичний товар — живих птахів. Одного разу він рятує дивовижне створіння — чарівну птицю. Це назавжди змінює його життя.

Голос трави

містика, драма, режисерка Наталія Мотузко, 1992

«Вона почула голос трави, і це не цвіркун співав під ногами. Не був це голос ні птаха, ні звіра, ні людини, ні комахи — так могла говорити тільки трава…»

Кінострічка знята на основі оповідань Валерія Шевчука. На Берлінському кінофестивалі, де пройшла світова прем’єра, вона отримала позитивні відгуки. Ольга Сумська зіграла тут одну з перших ролей у своїй акторській кар’єрі – Лялю. 

Чаклунка відчуває свою близьку смерть, тому вирішує передати свої знання молодій. Вона опікується нею та навчає різної магії, забувши сказати, що за такий сильний дар повинна буде заплатити велику ціну.

День народження Юлії 

містика, жахи, режисерка Наталя Марченкова, 1994

«В одній школі вчилась дуже гарна дівчина. Звали її Юлія. І як у кожної гарної дівчини, у Юлі був свій хлопець. Він їй подобався, і вона йому, звісно, — теж. Тому вони домовилися, як закінчать школу, то негайно одружаться».

До того як Тім Бертон створив кульковий анімаційний фільм «Труп нареченої» в Україні вже існувала подібна мультиплікація від Наталі Марченкової «День народження Юлії». Замість наївної Емілії, яка просто хотіла кохати та бути коханою, маємо заздрісного духа мотоцикліста.

Наречений Юлії трагічно загинув під час їзди на мотоциклі. Однак Юлія недовго сумувавши, зібралася знову виходити заміж, проте мотоцикліст повернувся з того світу і викрав її душу, тому їй довелось вирушити в потойбічний світ та визволяти свою душу.