Ренесанс образів: рівняни перевтілилися в історичних постатей для виставки світлин

У Рівному презентували артпроєкт «Ренесанс образів», який поєднує відтворення історичних персонажів у фотопортретах наших сучасників. У фотогалереї можна побачити 24 портрети рівнян, які перетворились на князів та княгинь XV-XIX століття.

Захід пройшов 13 жовтня у «Мистецькому цоколі» Залу камерної та органної музики в межах фестивалю «Рівненські класичні резиденції». Як з’явилася ідея проєкту, наскільки складно було добирати відповідних героїв для втілення історичних персоналій на фото та більше про процес створення портретів дізнавалася журналістка Район.Культура.

Опинившись на виставці здається, що мандруєш у часі. Адже навколо не лише світлини з коротким екскурсом у минуле, а і їхні герої, які схожі на своїх прототипів достатньо, аби уявити, що на вулиці далеко не XXI століття.

Фотохудожники, актори, музиканти, літератори, краєзнавці, історики, громадські діячі, журналісти мали можливість трансформувати свою зовнішність до образів відомих історичних постатей, які своїм життєвим шляхом чи діяльністю були дотичні до нашого краю.

Читайте також: Відродження європейських традицій: стартував перший фестиваль класичної музики «Рівненські класичні резиденції»

У образі княгині Катажини Замойської, яка володіла містом у 1621-1642 роках, з’являється у залі солістка-вокалістка Рівненської обласної філармонії Анастасія Янцур. На світлині Анастасія відтворювала портрет княгині, виконаний в ХІХ столітті невідомим художником у музеї Замойських у Замостю.

Особливого перевтілення не потребують Володимир Сторожук, завідувач художньо-постановочної частини Рівненської обласної філармонії та професор Рівненського державного гуманітарного університету, музикант, автор книг Богдан Столярчук, які схожі на історичних постатей, яких їм випало втілювати, і в житті – князя Єжи Александра Любомирського та князя Станіслава Міхала Любомирського.

За словами автора експозиції, фотохудожника Олександра Харвата, ця ідея не нова. Перший «Ренесанс образів» митець вже створював разом з істориком та краєзнавцем Миколою Бендюком та «Острозькою академією». Тоді на фотографіях відтворювали образи з творів мистецтва рівненських музеїв і приватних колекцій. 300-річчя князів Любомирських у Рівному наштовхнуло фотографа на створення нової серії портретів.

«Як митцю мені хочеться робити щось цікаве. Поєднувати не лише фотографію, а й інші види культурної діяльності, мистецтва: живопис, музику, поезію. 24 історичних образи. Про них мало хто знає, але завдяки Світлані Калько, яка їх відкопала, дослідила, знайшла у польських і рівненських архівах, ми можемо про них дізнатися. 24 людини вже знають про одного історичного персонажа, а плюс це подивляться їхні друзі, знайомі. Таким чином ми будемо знати про історію нашого міста через історію особистостей», – пояснює свій задум фотохудожник.

Олександр Харват

Олександр розповідає, що тривалий час підшукував моделей для своїх світлин, когось вихоплював поглядом сам, а чиюсь подібність на того чи іншого персонажа помічали інші учасники проєкту чи знайомі.

«Якраз це і цікаво, коли хтось на когось подібний і таку людину треба підібрати. Найбільш складно відтворити цей антураж, одяг дібрати теж непросто було. Тому щось в театрі позичали, щось дехто сам дошивав з дівчаток», – каже фотограф.

Читайте також: У Рівному відкрили виставку про рід Любомирських

Для того, щоб передати настрій, іноді доводилося робити більше ніж 20 кадрів та ретельно працювати зі світлом.

«Я цьогоріч долучилася до цього проєкту. У нас зараз 2023 рік, рік 300-річчя, відколи прийшли до Рівного князі Любомирські. Хоча тут в проєкті є не лише князі Любомирські, а й інші постаті, тобто ті власники міста і ті люди, які були дотичні до якихось маєтностей в Рівному, до Любомирського періоду, умовно кажучи», – розповідає краєзнавиця Світлана Калько.

Окрім цього, на виставці також представлені члени родин князів: їхні діти, сестри чи внуки.

Саме пані Світлана добирала історичних постатей, представлених на виставці, однак і сама відтворила образ однієї з княгинь.

«Мене вмовили, чесно кажучи, теж знятися в цьому проєкті. Оскільки Любомирські – це моя тема, це мої фотографії, моє дослідження, то, сказали, треба, щоб я там була. Ванда Любомирська – скромна княгиня, дружина передостаннього власника Рівного. Про неї особливо нічого і сказати. Але це нормальна дружина, жінка, без особливих претензій, без особливих фокусів, на відміну від інших персонажів, які тут є», – зазначає Світлана Калько.

Дослідниця зізнається, в деяких моментах, щоб додати подібності в деталях, довелося вдатися до фотошопу, але моделей для портретів усе одно добирали дуже ретельно.

«Галина Цьомик багато років вже грає нашу Марію Рівненську, то хто ж як не вона буде в цій ролі. Також Володимир Сторожук і один з перших правителів міста Рівного – дуже подібний. У кожного є історія. Богдан Столярчук – його вуса і його борода, профіль… Андрій Пермяков – ми шукали Казимира і тут він подібний», – розповідає про підбір героїв Олександр Харват.

Читайте також: Ода життю та коханню: у Рівному звучало «Танго свободи» пам’яті Астора П’яццоли

Творці проєкту зазначають, що без критики не обійшлося: хтось знайшов помилки у фактажі, а хтось має запитання до обраних персоналій та їхнього вкладу в історію Рівного.

Однак історія – багатогранна і суперечлива, вважає піар-менеджерка Рівненської обласної філармонії Ніна Іщенко.

«Прикро зізнатися, що навіть ми, ці люди, які дотичні до культури, працюємо в цій сфері, насправді потребуємо розширення знань, поглиблення в цій темі. Через глобальне зросійщення, яке доторкалось абсолютно будь-якої сфери, ми втратили багато імен. Ми не пропагуємо культури інших країн. Просто так сказалось історично, що наш регіон був під окупацію, але окупація теж буває різною. Ми хочемо побачити добре, що було зроблено в минулому, князі Любомирські, вже про них, напевно, сьогодні вам багато хто сказав, але як музиканти ми цінуємо їхній вклад, тому що от наразі ми можемо користуватися залою камерної органної музики, костелом святого Антонія», – додає представниця філармонії.

Читайте також: «Таємниці органного залу»: що приховує історія колишнього рівненського костелу

Завдяки зануренню в досвід попередників, коли попри складні обставини, люди пам'ятали про культуру, запрошували гостей з найкращих оперних сцен, із салонів, в установі намагаються продовжувати цю позитивну тенденцію і незважаючи на війну, створювати такі культурні івенти для рівнян.

«У дев'яності роки, як вони тоді називалися – «вершки суспільства» – це були люди, які купляли свій статус за кошти. Ми тішимося, що в наш час люди абсолютно різного походження, соціального, економічного, різної роботи можуть стати тими «вершками», але вже завдяки не якимось економічним моментам, а завдяки своєму культурному зростанню, своєму вкладу і своїй національній позиції, – підкреслює Ніна Іщенко.

Схожої думки дотримується і фотохудожник Олександр Харват. За його словами, якщо ми не будемо знати свою історію, то нам нав’яжуть іншу, як це роками робили росіяни.

«Я впевнений на сто відсотків, ця війна, хоч жахлива й жорстока, але вона все-таки більше людей відвернула від Москви. Ми це бачимо, бо раніше були ці суперечки: дружні брати, родичі… Ніякі вони нам не родичі й не брати. Це наші споконвічні вороги».

Важливість повернення до історії відзначає і один з героїв виставки, журналіст та письменник Олександр Берестяний, який втілив князя Генрика Людвика Любомирського.

«Ви знаєте, я просто неймовірно втішений цим проєктом, і чудово, що у нас є в Рівному ось такі неймовірно творчі люди, як Олександр Харват. І взагалі дуже потужна така у нас працює творча інтелігенція в місті. Цей проєкт показав, наскільки на генному рівні ми дійсно в деяких поколіннях просто неймовірно схожі. Взяти, наприклад, Богдан Столярчук, знана дуже людина в Рівному. Ну, от я дивлюся – просто один в один. Ви розумієте, наскільки це цікавий проєкт, в тому плані, щоб пам'ять була якась, щоб ми поверталися до нашої історії».

Тому учасники та автори проєкту не збираються зупинятися. У планах – наступна серія портретів з відомим діячами, які мають стосунок до Рівного.

«Ще є недосліджене», – підсумовує Олександр Харват.