Давнє свято предків: у Рівному показали традиційний купальський обряд з Кореччини
Всеукраїнський фестиваль народної творчості «Зелене Купало в літо упало» вперше відбувся у Рівному. До цього дійство 18 років проводили у Корці.
Рівнян із давнім обрядом знайомили 7 липня у «Етносаду». Побувала на святі Купайла і журналістка Район.Культура.
У затінку саду Рівненського обласного центру народної творчості незвично гамірно і витає запах польових квітів і трав. До початку офіційного святкування присутні мають змогу ознайомитися з виробами народних майстрів: вишивкою, прикрасами з бісеру, писанками, ляльками-мотанками, художньою керамікою.
Чимало зацікавлених поглядів збирає Вікторія Кисіленко, яка допомагає усім охочим створити свій традиційний віночок.
«Звіробій, материнка, польова ромашка, м’ята, волошка, дзвіночки, реп’яшок – це ж теж лікувальна трава», – перераховує наявні квіти й трави майстриня.
Читайте також: У Рівному відкрили виставку «Дивосвіт поліської ляльки» майстрині Вікторії Кисіленко
Пані Вікторія зауважує, що хоче розповідати дітям про кожну рослину, яку використовує для створення віночка.
«Я таких ще не бачила», – відгукується про ляльок Елі Гілко відвідувачка заходу.
«Кожен у них бачить щось своє», – запевняє майстриня, поки розглядати чудернацьких тварин збігаються діти.
Цей фестиваль, за словами начальниці управління культури і туризму Рівненської ОДА Любові Романюк, – це можливість розшарувати свої емоції і мрії й сконцентруватися на тому, що дає сили.
«Сили тобі дасть українська культура, сили тобі дадуть українські традиції, ті люди, які зараз вийдуть в українських строях з прекрасними співанками, які дарують натхнення. Центр народної творчості, саме ця місцина, стала таким центром збереження традицій. Тут проходить все, що не можна в даний момент провести на своїй рідній території. Сьогодні Корець тут. Минулого року тут був фестиваль народної іграшки з Луганщини, відтворення Водіння Куста з Сварицевичів і все, що ми не хочемо зупиняти чи переривати, хочемо продовжувати – ми все веземо сюди, до колективу, який, власне, займається тим, щоб зберігати українську культуру та традиції.
І я знаю, що вже наступного року за першої можливості ми всі зберемося на Кореччині, адже саме Івана Купала у нас у всіх асоціюється з чудовим дійством на березі Корчика, де зараз є неймовірний мурал Костянтина Качановського, про який так мріяли місцеві мешканці і який так гармоніює з красою і величчю цього краю», – зазначає Любов Романюк.
Читайте також: На Рівненщині створили мурал на зруйнованому мості
За можливість популяризувати та відроджувати Корецький купальський обряд дякує і організаторка фестивалю, директорка Корецького центру культури та послуг Вікторія Годюк.
Саме фольклорний колектив «Червоне намисто» з села Новий Корець та учасники народного аматорського театру сатиричних мініатюр з’являються на умовній сцені, щоб відтворити давній купальський обряд.
Лунають традиційні жартівливі пісенні перепалки між хлопцями та дівчатами, мов на традиційному українському сватанні. Це не дивно, адже головними персонажами свята в наших предків вважалися Купало та Марена. Купало символізував сонце, а також чоловіче начало. Марена ж – жіноче, водяне божество. В це свято вони мали вступити у шлюб. Хлопці йшли до дівчат сватати свого Купалу за Марену. Ці дійства – своєрідне випробування перед майбутнім шлюбом.
Читайте також: Івана – не Купала
Прибувають на свято і Водяник, Зельна та русалки. На святі Купала без води не обійтися, адже за віруваннями слов'ян, в цей час сонце купалося в світових водах, які треба ушанувати, і всім очиститися, скупавшись або вмившись. Тож Водяник занурює у воду польові трави та окроплює нею присутніх, примовляючи побажання про здоров’я та добробут.
«Найбільше сподобалися пісні. Те, як ми переклички робили – це просто мурашки», – ділиться враженнями юна учасниця дійства Наталія.
Переглянути цей допис в Instagram
Молодь намагаються залучати до відтворення подібних обрядів, щоб передати новим поколінням знання про українські традиції.
«Цей обряд існує з давніх-давен. Мені передала цей обряд тітка, коли я ще була маленькою, носила Купайла. Хлопці з кущів вибігали, крали Купайла і лякали відьмами. У нас сьогодні відьом не було, але зазвичай, коли ми проводимо обряд у Корці, то використовуємо це. Цей обряд передали на Новий Корець, як я стала завідувачкою клубу. Відтоді з 1975 року ми щороку святкуємо цей обряд. З кожним роком це поширюється і стає все масштабнішим», – розповідає керівниця народного аматорського фольклорного колективу «Червоне намисто» Людмила Кічановська.
За словами мисткині, обряд зберігся до наших часів, тому що на Кореччині бережуть традиції.
«Тому що ми любимо українські традиції, це у нас в крові. Ці старовинні речі, сорочки, фартухи. Це тітки моєї, це бабусі блузка (вказує на фартух та сорочку, – прим. ред.) Ви ж подивіться яке полотно, як люди вишивали голкою, без машинки, без нічого», – зауважує пані Людмила.
Упродовж кількох годин у «Етносаду» не стихає музика. Солісти, ансамблі та квартети одну з одною виконують українські народні або сучасні пісні про хоробрість українських воїнів та нашу волю до перемоги.
Яскравим закінченням дійства традиційно стає ритуал стрибання через купальське вогнище. Дід-чаклун з’являється, щоб роздмухати вогонь та спонукати молодих парубків та дівчат очиститися вогнем, перестрибнувши через багаття.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром