Товариш покійного актора Волинського драмтеатру зберігає його вишиванки

18 Травня 2023, 11:19

707

Вишиванка, яку зберігають у банці

Волинянин Олександр Кравчук із села Гаразджа Луцького району зберігає вишиванки покійного товариша, актора Волинського драмтеатру Тараса Музичука, який був вишивальником і на згадку односельцям залишив декілька своїх витворів. Одну сорочку зберігають у банці, аби вона краще збереглася, іншій – понад 80 років.

Як розповів Суспільному Олександр Кравчук, одну з цих вишиванок він зберігає у звичайній скляній банці, аби вбрання не втратило вигляд і не пошкодилося.

«Зараз ми дістанемо цю сорочку. Вона зберігалася тут, щоб менше сюди повітря потрапляло і тканина без доступу повітря краще зберігається», – каже волинянин.

Цю сорочку, зі слів Олександра Кравчука, вишила мама Тараса Музичука. Чоловік каже, що вишиванка уособлювала любов до рідної неньки і України, а в радянський період це заборонялося.

«В ті часи, коли мама зробила такий подарунок Тарасу, не заохочувалося носити вишиванки, бо вважалося це проявом націоналізму. Тому її сховали у банку, а коли настали добрі часи, це кінець 80-х років, Тарас одягнув цю вишиванку і ходив на мітинги Народного руху», – сказав волинянин.

Чому вишиванка зберігалася у трилітровій банці – свою версію розповіла керівниця сільської гімназії Світлана Василевська.

«Через те, що ця вишиванка виготовлена із природного матеріалу. Тому будь-який природний матеріал дуже їх полюбляє міль. І тому для того, щоб збереглася довше, її закрили у банку», – каже жінка.

Ще одна робота волинянина Тараса Музичука – це лляна чоловіча сорочка з волинським візерунком, створена понад 80 років тому.

«Тут використовуються кольори більш такого спокійного аспекту. Голубий колір, червоний, але він приглушений і зелень. Коли глянути на наше село, то дійсно це є поєднання наших кольорів у селі. Це є зелений ліс, голубе небо і це є його душа, яка до цього часу і витає», – додала керівниця освітнього закладу.

Як додала директорка сільської гімназії в селі Світлана Василевська, Тарас Музичук залишив на згадку односельцям не лише вишиті сорочки, а й рушники, два з яких зберігаються в місцевому храмі, інші ж – у хаті в селі Гаразджа, де він жив.