Пісні українських вуличних музикантів звучать у ліверпульському метро

10 Травня 2023, 17:09

950

Акція Звуки метро

Акцію «Звуки метро» розробив залізничний оператор Merseyrail у партнерстві з громадською організацією Supplies for Ukraine (C.I.C.) з метою збору коштів на життєво необхідні речі для цивільного населення та волонтерів на лінії фронту в Україні.

З 9 травня українські музиканти звучать зі своїми виконаннями для пасажирів приміських поїздів у Ліверпулі. На станціях є QR-коди, таким чином охочі можуть зробити пожертвування та дізнатися більше про музикантів. Журналісти Район.Культура дізналися більше про українських митців, які беруть участь у цій акції.

Фрумін&Галайдюк

Київський дует вуличних музикантів Фрумін і Галайдюк до початку повномасштабного вторгнення грали біля Золотих воріт у столиці. Війна розділила музикантів, та все ж вони зрозуміли, що їм найкраще співати разом.

«Українська музика зазнала такого впливу, що ми розробили українську програму, заглиблюючись в історію нашої країни. Ми знаходимо цінні культові пісні українського народу і виконуємо їх», – каже дует.

Іван Замига

Іван Замига народився в Казахстані, виріс у Кривому Розі, 12 останніх років мешкає у Києві. Співає та грає на гітарі.

«Я не вмію стріляти, але я вмію співати» – слова, які запам’яталися мені і стали особистим девізом з початку війни. Мені пощастило, що я можу віддавати частину доходу від моїх виступів нашим захисникам, відіграючи роль у наближенні перемоги і не маючи можливості самостійно взяти зброю. Війна спонукала працювати більше, спонукала розуміти, що наші хлопці та дівчата в окопах працюють не покладаючи рук щодня!», – каже музикант.

Христина Мамон

Христина родом х Івано-Франківщини та грає на бандурі. Мета бандуристки – популяризація народного інструменту та української культури загалом.

«Я виконую музику великого українського народу, з народними піснями та інструментальними творами композиторів нашої країни. Я направляю цей дух через свій інструмент, граючи на бандурі, на нашому національному інструменті. Історія бандури пов'язана з серцем нашої країни, перетинає покоління», – каже Христина.

Олександр Гончаренко

Олександр – лірник з Києва.

«Коли почалася війна, мені довелося зупинити все, що я робив. Я почувався втраченим. Думав: чи готувати себе та свою стареньку матір, яка ледве бачить, чує й ходить, до евакуації? Це було неприємно. Я не знав, що зміниться, але я знав, що я втрачаю. Наша армія, захищаючи Київ, захищаючи нашу країну, дозволила нам вижити і принесла надію в наше життя. Я взяв свою ліру. Моя музика зв’язувалася з людьми, надихала їх, запалювала їхній бойовий дух і давала їм віру в те, що ми не будемо і не зможемо бути переможеними. Виступи після початку війни лише посилили в людей потяг до культури», – розповідає лірник.

Вікторія Забіяка

Вікторія ще з дитинства вважає себе справжньою музиканткою. Жінка грає на окарині – стародавній етнічний виріб, виготовлений зазвичай з глини.

«Коли ви чуєте музику вулиці, це з’єднується з чимось всередині і робить вас живими. Це викликає приємні спогади та приносить радість. Це як ніколи важливо зараз, коли ми на війні. Музика нагадує нам, що ми вижили», – каже Вікторія.