Великодні традиції минулого: що освячували наші предки на Рівненщині

15 Квітня 2023, 13:57
Фото: Суспільне 906
Фото: Суспільне

На півночі Рівненщини паска колись складалась із чорної та білої частин, а на освячення до церкви приїжджали возом, щоб підкреслити заможність родини.

Про великодні традиції минулого Суспільному розповіла професорка Національного університету Острозька академія, етнологиня Жанна Янковська.

Пасхальні свята продовжують ще дохристиянські свята, які були приурочені до зустрічі весни. В цю пору на Поліссі зустрічали весну, водили «кривого танця». Коли закликали весну, коли молодь робила гойдалки у гаях, що означало очищення, єднання з природою, очищення себе повітрям.

Це свята, приурочені новому сонцю і новому урожаю. Самі паска і пасхальне яйце – це символи життя і ми знаємо, що глиняні писанки знаходять ще у трипільській культурі, на яких навіть візерунки збігаються із тими, що ми маємо в окремих регіонах зараз.

В принципі, хліборобський рік селянина в будь-якій місцевості, особливо на Поліссі і в чорноземних районах, приурочувався новому урожаю, і ось ця паска завжди випікалася кругла, сонячної форми, і прикрашалася вона на різних територіях по-різному, в тому числі і на Волині. Часто на ній робили закрутки, хрест у вигляді свастики, в якому кінці були закручені. Символ Свасті є наскрізним сонячним символом, це дуже сильний магічний символ, який означає освячення, сонячний вітер, сонячний колообіг тощо.

Читайте також: Волинський Великдень

Є таке свідчення, що на Рокитнівщині, та й на Поліссі загалом, паска часто складалася із двох частин — чорної і білої. Знизу була частина чорна із житнього борошна. Це була паска для мертвих і це символізувало ще хліб щоденний, і його сіяли, його споживали більше, ніж власне білого хліба. А пшениця – це був хліб святковий, більш здобний, і це була святкова паска, як казали «мертвим і живим».

Ми вже зараз звикли, що це такий здобний хліб, а от на Поліссі досі збереглася традиція, що це просто білий, круглий хліб, не такий вже здобний, не такий солодкий, як печеться зараз, але його прикрашали і птахами, і свастикою, різними закрутками.

Навіть деякі символи повторюють, які на Волині і Поліссі зустрічаються на писанках, тому що символіка є наскрізною, її виліплювали з тіста — пташечки, драбинки і звізда Волинська, виліплювали різні косички, хвилястий безконечник — лінія, яка означала продовжуваність життя, повторюваність в природі.

Читайте також: Регіони України: писанки за взірцями з особистої колекції Івана Гончара

Колись була така традиція, що кошиком показували достаток, тому деякі заможні господарі не тільки з кошиком, а й возом до церкви їздили. Священник приходив і святив, там були поросята з хроном, різне молочне. Таким чином через той віз заможні господарі намагались освятити майже все господарство.

Але традиційно — все-таки це пасхальний кошик, у який кладуть саму паску, яйця. Це дві найважливіших складових. Ну і, звичайно, оскільки цьому передує піст, освячували і скоромне — м'ясо, печені ковбаси. І обов'язково клали молочне — масло, сир. Це робили для того, щоб і на наступний рік була здорова худоба і щоб молочне було у господарстві.

На деяких територіях кладуть ще сіль освячувати. Взагалі сіль освячується на різні свята, вважається, що така сіль є помічною.

Є такі народні повір'я, що навіть треба ніж освятити: якщо він освячений 12 разів на Пасху, то він стає магічним. Але це вже народні такі речі, це ніде не прописано, це, фактично, суто магічній народний звичай.

Коментар
24/02/2024 Субота
24.02.2024
23.02.2024
19:16
КОЛОНКА Чорний квадрат 447
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром