У волинському госпіталі військовослужбовці на реабілітації розмальовують уламки гільз та ракет

22 Березня 2023, 13:53

1280

Заняття з арттерапії. Фото: Суспільне

Волонтери з Рожища на заняттях з арттерапії разом з військовослужбовцями, які проходять реабілітацію в одному з медичних закладів Волині, розмальовують уламки гільз та ракет.

Про це 22 березня повідомило Суспільне.

Заняття з арттерапії. Фото: Суспільне

Як розповіла волонтерка Вікторія Шварцкоп, в майбутньому планують організувати виставку цих робіт та продати їх на аукціоні, вторговані гроші спрямують на допомогу ЗСУ.

Матеріал для розмальовування військові передають прямо з позицій, присилають поштою волонтери. Розмальовувати це залізяччя і влаштовувати аукціони, аби допомогти війську, розпочали діти. Зараз до процесу долучили бійців.

Фото: Суспільне

Вікторія зазначає, що не кожен боєць наважується взяти до рук гільзу чи уламок ракети. Хтось малює на папері, хтось просто слухає музику. Зі слів дівчини, спілкування – найголовніше в цих заняттях.

«Для нас усіх це асоціюється з війною і з таким матеріалом, який приносить смерть. Але якщо так символічно сказати – його перебороти і намалювати на ньому життя – а життя це у нас фарби – то це внутрішня перемога над цим усім», – говорить Вікторія Шварцкоп.

Військовослужбовець Вадим. Фото: Суспільне

24-річний волинянин Вадим пішов добровольцем захищати країну у перший день повномасштабної війни. Був у Сєвєродонецьку, Лисичанську, Авдіївці, Бахмуті. Наприкінці серпня отримав поранення. Рятували у лікарні Дніпра, далі були медзаклади Львова, Ужгорода. Зараз — госпіталь у Луцьку. Травмовану ногу медики лікують сім місяців. Після процедур боєць малює.

В тилу, каже чоловік, іноді бракує розуміння від людей навколо. У зоні бойових дій не вистачає домашньої їжі, дружини й очей семимісячного сина. Коли він народився чоловік вже служив та був в окопах разом з побратимами. Вадим говорить, що ні про що не шкодує, а свій малюнок на заняттях з арттерапії робить якомога оптимістичнішим.

«Малюю сім'ю на фоні червоно-чорного прапора. … Художник з мене так собі, м'яко кажучи», – каже боєць.

24-річний волинянин Сергій служив сапером. Фото: Суспільне

Нинішнє заняття з арттерапії відвідало шестеро чоловіків. Серед них – 24-річний волинянин Сергій. Він – кухар, що спеціалізувався на італійській кухні, торік у березні став сапером. Пів року у госпіталях Сергій оговтується від другого поранення, яке отримав під Бахмутом.

«Тяжко було. Нас дуже мало вийшло. Відірвало шматок м’яса з правої ноги. Пару разів втратив свідомість. Якось хлопці мене дотягли, вийшли на своїх. Забрали. Теж під обстрілами якось довезли», – говорить військовослужбовець.

Разом з іншими бійцями малює героїв з мультика – міньйонів — та мріє про закінчення війни, про майбутнє, дітей. Каже: наречена хоче пишне весілля.

Загалом упродовж дня консультує до п'яти військовослужбовців, – каже психологиня Волинського госпіталю ветеранів війни Марія Омельчук. Вислухати, не знецінювати, бути поруч, коли потрібно – ось, говорить, основні правила спілкування з військовими.