Ікони на склі: у Луцьку відкрили виставку «Заквітчані образи»

У Музеї волинської ікони відкрили виставку «Заквітчані образи». На ній представили роботи художниці Галини Черниш, яка працює в досить рідкісній техніці писання ікон на склі.
Виставку відвідала журналістка Район.Культура.
Стіни виставкової зали завісили яскравими образами святих з цікавими дещо середньовічними пропорціями у заквітчаному одязі та розмальованих рамках. Ці роботи віддалено нагадують традиційні церковні ікони, до яких ми звикли. Ікони на склі відрізняються контрастністю, насиченими кольорами та особливим стилем художниці.
Галина Черниш – луцька художниця, проте до Луцька вона переїхала лише в 1995 році, а сама вона родом із Криму. Займається писанкарством та розписом фарфору, працює зі шкірою. Ось уже 20 років малює ікони на склі. За її словами, перші роботи вона старалася копіювати лінія в лінію, щоб не порушити жодного правила. Лише поступово у неї почав з'являтися власний стиль. Зараз багато ікон художниці знаходяться в приватних колекціях, кілька з них надали для виставки.
Техніка іконопису на склі досить давня, витоки її можна побачити ще в Римській імперії. На наших теренах такі ікони можна було знайти на Буковині, Гуцульщині, Покутті. Вони частіше слугували для домашнього вжитку, а не для храмів. На жаль, давніх ікон на склі збереглося не так багато через крихкість матеріалу. На Волині експедиції не виявили таких ікон взагалі.
Розпис по склу відбувається не так, як робота з полотном чи деревом. Уявіть звичний процес створення картини, але навпаки. Хоч художник традиційно починає з промальовування контурів, наступним етапом є не створення фону, а робота з дрібними деталями, світлом та тінями. Фон, власне, є фінальним етапом і виглядає це так, ніби картину просто замальовують суцільним шаром фарби. Магія відбувається в момент перевертання скла – з іншого боку виявляється готовий твір.
«Коли я проводжу майстер-клас дітям і вони вже зробили рисунок, чітко промалювали деталі, а тут я їм кажу всю цю роботу просто покрити фарбою. У дітей шок, як це взяти і все замалювати. Але, коли вони перевертають ікону на другий бік, то в них просто захват», – поділилася художниця.
Багато сучасних митців продовжують творити в цій техніці, а Галина Черниш ще й навчає цього інших. Зокрема, вона працювала з дітьми та батьками при Луцькому монастирі святого Василія Великого УГКЦ. Тож відкриття виставки відвідав отець Ярослав Пелих, представник Луцького екзархату УГКЦ. Він розповів, що вперше побачив такі ікони у своїх мандрівках Гуцульщиною.
«Мене вже тоді заскочило це мистецтво. Бо ікони насамперед то є дзеркало, вікно, в яке ми споглядаємо і краще можемо споглядати Бога і формувати оті тісніші зв'язки, відчувати близькість Бога», – розповів священник.
Галина Черниш останнім часом багато займається з дітьми, які рятувалися від війни. Під час творчого процесу вона не лише навчає їх малювати по склу, а й відкриває часто зовсім невідому для них релігійну частину української культури. Засвідчила це інша луцька художниця, «бойова подруга», яка теж працює з дітьми, Тетяна Мялковська (авторка Різдвяних Янголів, що прикрашали центр Луцька у 2020 році).
«Хоч ми обоє не корінні волинянки, але Галина для мене асоціюється з Волинню. Вона є носієм глибинної традиції, народної культури, вона тут пустила глибоке коріння. Ми з нею працюємо на дитячий студії, але окрім цього Галина ніколи не відмовляється від будь-яких наших благодійних проєктів для дітей. Зараз ми працюємо з дітьми-переселенцями і через Галину, як педагога, як терапевта, ці діти отримують і теологічну, і духовну, і християнську, і українську грамоту та освіту», – зазначила Тетяна Мялковська.
Від початку повномасштабного вторгнення Галина Черниш створила багато нових ікон, частина з яких теж потрапила до експозиції. Водночас вона змогла організувати регулярне плетіння сіток для військовослужбовців на передовій і її команда досі отримує замовлення. Жінки, які їй у цьому допомагали, також прийшли підтримати її на відкриття. Тож посеред офіційної частини настав зворушливий момент з обіймами, квітами та спільним фото.
Завітали до музею і поціновувачі мистецтва, яким було цікаво познайомитися з відносно рідкісною технікою.
«Вперше я побачила ікону на склі під час фестивалю «Берегиня». Приїжджали з Гуцульщини і робили декілька виставок. Я скажу, що в Галини Черниш цікаві роботи, цікава техніка і кольори. Тут більше присутні червона і сині. Самі образи всі різні», – поділилася враженнями відвідувачка Ольга.
Виставка «Заквітчані образи» у Музеї волинської ікони триватиме орієнтовно до Великодня, тож усі охочі зможуть побачити цю цікаву техніку на власні очі.
«Мені приємно, що багато людей ознайомляться і можливо хтось надихнеться і так само захоче малювати і традиція писання ікон на склі буде продовжуватися», – додала Галина Черниш.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром