Музей в Амстердамі визнав Казимира Малевича українським митцем

02 Березня 2023, 13:43

1727

Автопортрет художника

Стеденек-музей або Міський музей Амстердама визнав художника-авангардиста Казимира Малевича українцем.

Раніше в цій установі його називали російським митцем. Про це 1 березня повідомило видання The Art Newspaper.

Речник музею каже, що «тепер ми говоримо про Малевича: народився в Україні від батьків польського походження». Цю інформацію вже змінили в описах до картин та на сайті.

У Стеделек-музеї зібрана найбільша поза межами колишнього СРСР колекція робіт художника. У 1958 році міська влада придбала її у спадкоємців відомого архітектора Гуго Гарінга, якому вдалось вивезти полотна з Німеччини, де вони підлягали знищенню як «дегенеративне мистецтво».

Казимир Малевич

Варто зазначити, що сам художник вважав себе українським митцем. Рідними мовами його дитинства були українська і польська, його пісенний репертуар складався з українських пісень, любив українське селянське мистецтво, був професором Київського художнього інституту, свої найкращі статті оприлюднив в українських журналах, пересипав свою російську мову українськими дотепами і прислів’ями і до кінця днів любив землю, де народився і виріс.

У сімейному колі усі спілкувалися польською, але й вчили і знали українську та російську. Казимир довгий час вважав себе поляком, пізніше якось в анкеті написав: «Українець». Листи до друзів теж завжди писав українською мовою. Восени 1930 року на допиті чекістів в Ленінграді називав себе українцем.

Нагадаємо, що Нью-Йоркський музей Метрополітен змінив назву картини французького імпресіоніста Едгара Дега «Російські танцівниці» на «Танцівниці в українському вбранні», а також – у своїх описах національність уродженця Маріуполя, художника Архипа Куїнджі з росіянина на українця. Пізніше українцями по праву стали Ілля Рєпін та Іван Айвазовський.

Довідково: Казимир Малевич народився у Києві 1879 року, коли місто входило до складу Російської імперії, в українсько-польській католицькій сім'ї. До 17 років жив на Поділлі, Харківщині та Чернігівщині, де, як вважають, почав займатися аматорським малюванням. Пізніше 2 роки вчився у Київський мистецькій школі у Миколи Пимоненка.

На початку XX століття переїхав до Москви, навчався у місцевому училищі живопису, скульптури й архітектури. Малевича вважають одним із засновників супрематизму та кубофутуризму.

Художник-авангардист та теоретик мистецтва, основоположник супрематизму, автор однієї із найвідоміших картин ХХ століття – «Чорний квадрат».

«Кубофутуристичний» напрям у творчості Малевича припав на початок Першої світової війни. 1913-го він оформлював постановку футуристичної опери «Перемога над Сонцем». На театральній сцені вперше представили «Чорний квадрат», створений Малевичем як декорація до спектаклю. Це був початок супрематизму (найвищого етапу у мистецтві). «Супрематизм, – за визначенням Малевича, – мав у своєму розвитку три ступені чорного, кольорового і білого».

З 1918 колір зникає у живописі Малевича. З’являється картина «Білий квадрат на білому фоні».

«Це знак чистоти людського творчого життя, це досягнення живописного абсолюту, а місія живопису на цьому закінчена», – говорив Малевич.

За радянської влади його двічі заарештовували, 1933-го його мистецтво оголосили поза законом.

У творчості Малевича була відображена тематика Голодомору 1932-33 років. Відомий його ескіз під назвою «Де серп і молот, там смерть і голод» – рядком з народної пісні 1920-30-х років. На картині зображені 3 людські фігури, у яких замість облич серп, молот, хрест і труна.