«На передовій, з військовими простіше», – Дмитро Лазуткін розпочав сезон Фронтери у Луцьку

27 Лютого 2023, 16:43
Дмитро Лазуткін у Луцьку РЕПОРТАЖ 1301
Дмитро Лазуткін у Луцьку

У Луцьку, в стінах Волинської наукової бібліотеки імені Олени Пчілки відбувся поетичний вечір з Дмитром Лазуткіним.  Модераторка – Елла Яцута.

Зустріч організувала команда «Фронтери» 26 лютого, і вона стала першою у новому літературному сезоні. Також ініціаторами заходу стали Meridian Czernowitz, а реалізація проєкту є можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). На заході побувала й журналістка  Район.Культура.

Дмитро Лазуткін – український поет, журналіст та телевізійний продюсер родом з Києва. З початку повномасштабної війни, Лазуткін став військовим кореспондентом і почав знімати сюжети з деокупованих територій для національного телемарафону від «Суспільного».

«Рік насправді був складним. Я, як і багато інших українців, намагався вирішити ким мені бути в новій реальності та як адаптуватися до нових умов. Перша думка, яка в мене була це: а) врятувати дітей, б) захищати батьківщину», – розповів Дмитро Лазуткін. На заході автор презентував свою нову збірку ліричних творів «Закладка». Книга мала вийти друком в березні 2022 року. Спочатку поет планував видати книжку про любов, стосунки, взаємини. Натомість, як зазначив автор, у нього з’явився цілий блок творів, які є сюжетними верлібрами, поетичними репортажами із зони бойових дій чи деокупованих територій. Змінилися тексти та їх поетика, й письменник вагався чи не видати їх окремою книгою пізніше.

«Але коли «потім»? Через рік, два?», міркував він. Тож вирішив видати доробки в одній збірці, яка умовно поділяється на дві частини – довоєнних віршів, і поезії написаної під час повномасштабної війни. Більшість віршів з другого блоку були написані за розповідями, які автор почув від тих, які пережили окупацію.

«Кожен текст тут – це реальні історії реальних людей, за якими стоїть біль, чужі історії спротиву. І які стали моїми, тому що я пропустив їх через себе», – сказав поет. 

Одним із них був вірш «Індійський океан». Це лірика про жінку, яка перебуваючи в Індії, дізналася про окупацію Маріуполя, у якому на неї чекали її батьки та чотирирічна донька. Спершу, її історія мала стати телевізійним сюжетом про людей, яких вивезли з Маріуполя до росії.

«Зараз головна героїня сюжету в Німеччині, але вона відмовилася говорити на камеру, через те, що в неї залишилися в окупації родичі та знайомі, й вона вирішила не ризикувати їхнім життям. Телевізійної історії не відбулося, але тепер це стало віршом», – поділився історією про написання власної поезії Лазуткін.

Автор дуже вимогливий до своїх творів. Якщо у нього виникають сумніви щодо його вірша, він одразу викреслює його з чернетки фінальної збірки. Тому до книги не увійшов майже повний розділ віршів. Вони складали собою справді хороший доробок, проте на переконання Дмитра, не лягали в основну концепцію збірки й не пасували за характером книги. Поезія дуже важлива під час війни, наголошує автор. Адже вона, щонайменше фіксує та проговорює те, що відбувається навколо людей у цей складний час.

Читайте також: Поетка Анна Луцюк читала у Луцьку вірші з майбутньої збірки

«В стресових ситуаціях багато що швидко забувається. Наприклад, ми вже забули, як в березні були дуже високі ціни на бензин, про його дефіцит, забули які були величезні черги, ажіотаж. В Києві взагалі щось страшне коїлося… Так само забуваються набагато страшніші речі. Місія літератури передусім фіксувати це все, щоб ми, наші діти, щоб всі, які знаходяться за межами України зрозуміли, що відбулося і що відбуватиметься далі. Щоб ми це все запам’ятали, записали, проговорили…», – наголосив на цьому поет.

«Про це мені навіть вчора написав один із найвідоміших американських поетів, дуже важливий для мене автор. Він написав мені: «Я прочитав твій вірш «Весна в Україні». Це дуже добре, що ви зараз пишете, важливо це все зафіксувати й більше дивитися, бачити та записувати», – поділився Дмитро Лазуткін.

Під час АТО, поет часто їздив на фронт читати поезію військовим. Проте зараз вважає, що це не зовсім доречно – надто велика активність бойових дій не передбачає ні концертів, ні літературних читань. З часом, вважає кореспондент, він зможе повернутися до поетичних вечорів з військовими.

На думку Дмитра, для нього не має речей, про які він відмовиться писати через їх емоційну вразливість.

«Коли я працюю на телебаченні, там є певні стандарти, які наголошують, що варто уникати емоційних суджень, і я маю дотримуватися цього шаблону. А поезія, це саме те, де я можу позбавитися стандартів. Тому я писав жорсткі речі з безжальними деталями й епізодами», – розповів автор.

Читайте також: У Луцьку поети читали вірші та говорили про життя «до і після»

Письменник зізнався, що доки їздив по деокупованих територіях, то захотів поїхати до військових на передову. На його думку, саме з ними і у їхньому середовищі психологічно простіше, аніж перетравлювати, пропускати все крізь себе самостійно, перебуваючи серед цивільного населення.

«Яким би у тебе не вироблявся імунітет на чуже горе, ти все одно залишаєшся чутливим. Мені ніколи не вдавалося абстрагуватися… З військовими простіше. Там інакша атмосфера. Мені зі своїми думками та емоціями було непросто. Ввечері іноді хотілося налити коньяку і дістати сигарету», – зізнався Дмитро.

Проте журналіст зазначає, що не втомився від своєї діяльності. Навпаки, у нього зараз велика жага продовжувати свою роботу. Наразі він продовжує знімати інтерв’ю з військовими. Також Лазуткін розповів, що якби йому випала можливість взяти інтерв’ю у військових із країни 404, він би підійшов до цього максимально професійно, не допустивши виливу емоцій.

«Я постарався би побудувати діалог таким чином, щоб спонукати людину до визнання злочинів, тому що це важливо для фіксації подій в Україні. Така кількість злодіянь відбулася на сході України, що багато чого може вислизнути й забутися, свідки зникнуть і таке інше. Тому, будь-яка така зафіксована розмова згодом може перетворитися на матеріал для звинувачення», – пояснив свою позицію.

На заході відвідувачі слухали поезію Дмитра Лазуткіна, просили зачитати щось зі старих творів. Проханням аудиторії було продекламувати вірш «Твоя порядність така спокуслива», який український рок-гурт KOZAK SYSTEM поклав на музику. Музичний гурт неодноразово записував пісні на слова Дмитра, або ж у співавторстві. До прикладу, пісню «Живи і люби» поет написав спільно з Юрієм Іздриком.

Читайте також: Поезія для того, щоб обмінюватися емоціями, – Іздрик у Луцьку

«Музичний гурт любить поєднувати вірші поетів різних часових проміжків. Наприклад, вірші «Ну скажи, хіба не фантастично» Василя Симоненка та Сашка Положинського поєднали у пісню «Не моя». Пропонували долучитися до роботи і Лазуткіну: «Отут ми Симоненка поставили, ми хочемо, щоб ти щось дописав», – сказали мені. Я почав писати, подумав: «Класно у мене виходить. Не гірше, ніж у Симоненка». Вони мені: «Там ще Положинський має дописати». І я їм: «Ні, давайте без мене, бо ця вже колективна творчість… Надто багато буде відмінностей». Але добре вийшла пісня», – жартома розповів Дмитро.

На завершення зустрічі, поета обступили відвідувачі, щоб придбати збірку, отримати автограф та зробити з автором спільне фото.

Читайте також: Сотні прихильників, обійми та книги: у Луцьку побував Сергій Жадан

Фото Людмили ГЕРАСИМЮК

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024