«Шелест бамбукового гаю»: Станіслав Асєєв презентував збірку короткої прози

На онлайн-сторінці «Видавництва Старого Лева» відбулася презентація збірки короткої прози «Шелест бамбукового гаю» Станіслава Асєєва, письменника та журналіста, засновника Justice Initiative Fund. 

Захід пройшов за участі модераторки Тетяни Терен. Літературну розмову слухала журналістка Район.Культура.

Тексти до книги написані у період між 2011-2021 років. До них увійшли й щоденникові записи про події в Донецьку 2014-2016 років. Станіслав Асєєв каже, що завжди мріяв відійти від теми війни у своїх творах, яка піднімалася у його попередніх книгах «Світлий шлях»: історія одного концтабору», «В ізоляції». На його думку, ці книги зробили його заручником образу людини, яку асоціюють з катуваннями та війною. Публікація «Шелест бамбукового гаю» стала першою спробою повернутися до образу письменника, який пише і художню літературу. Перепоною до видання цієї збірки став російський полон.

«Я завжди планував видати цю книгу, але я потрапив у російський полон. Всі тексти були написані на ноутбуці, який у мене відібрали. Лише через два роки, коли я вийшов з полону, я зміг знайти декілька творів, які перед цим надіслав собі на одну з електронних пошт», – розповів Станіслав Асєєв про причину затримки публікації.

Серед втрачених творів – автобіографічний роман про окупацію. Письменник зізнається, що намагався згадати й відтворити його знову, проте усі спроби завершувалися невдачею.

«Зараз, перечитуючи «Шелест бамбукового гаю», я розумію, що кардинально змінився, не тільки в стилі, а і в тематиці, світоглядом. До 2014-го року, у кожному моєму тексті закладалася метафізична основа – це відбиток мого фаху філософа. Тепер я пишу досить сухо, коротко. На це вплинули роки перебування в полоні та постійні допити. Тебе вчать, як доповідати на кожне запитання, і ти не можеш розповідати про щось абстрактно. Тому для мене ці твори – дзеркало в минуле, для людини яка, частково себе в ньому втратила», – розповів автор про вплив полону на власну творчість.

Книга носить назву «Шелест бамбукового гаю», тому що містить однойменний твір, який для автора є визначальним у цій збірці. Він акумулює в собі відчуття екзистенціалізму – філософського напряму, що розглядає людину, як істоту, яка здатна обирати власну долю. Твір насичений ідеями Альбера Камю та японською естетикою, якою автор захоплювався ще з часів навчання на факультеті філософії та релігієзнавства. Збірка починається казкою «Богдана і зорі зі сліз». Для Агєєва, це стала і перша власна казка.

«Це перша казка, яку я написав і, мабуть, остання. Для того, щоб їх писати потрібно володіти дитячою душею. На той час я спілкувався з однією дівчиною, яка потім і чекала на мене два роки, які я провів у полоні. Якось вона попросила написати щось саме для неї і я пообіцяв, що то буде казка. Це було справжнім випробовуванням, бо це був абсолютно новий жанр для мене, я не знав з чого почати… Зрештою, я її написав. Та дівчина і стала прототипом до головної героїні твору», – поділився історією письменник.

В більшості випадків, Станіслав ніколи не знає, про що буде його наступний твір. Йому спадає на думку назва твору, потім він починає писати середину чи фінал історії. І лише згодом, в процесі роботи розгортається ідея і вибудовується сюжет. Усі твори пише виключно в ночі на комп’ютері. Виключенням були лише щоденникові записи, які він записував власноруч. Проте, опісля звільнення з полону і видання «Світлого шляху», автор зрозумів, що виписався в автобіографічному жанрі. Письменник зізнається, що не любить займатися творчістю в день. Не надихають його і сучасні книги та фільми.

«Наша реальність – це війна. Я нікого не читаю зі сучасних авторів і не дивлюся фільмів, бо вся українська культура зараз пов’язана з нею. Я і сам змушений постійно писати про це, виступати з книгами «Світлий шлях» та «Ізоляція», тому повністю насичений війною», – пояснив Станіслав Агєєв.

Наприкінці розмови автор натякнув своїм читачам про роботу над новим романом. Наразі відомо, що події роману розгортатимуться у Франції.