Як у Рівному проводять заняття з арттерапії для членів родин українських військових

14 Січня 2023, 14:07
Родичі військових на занятті з арттерапії 1190
Родичі військових на занятті з арттерапії

У Рівному надають підтримку членам родин військових через нетипові заняття з арттерапії. Проводять їх щоп’ятниці у Будинку ветеранів і для дорослих, і для дітей.

Більше про особливості терапії за допомогою мистецтва дізнавалася журналістка Район.Культура.

У невеликій кімнаті, вщерть заповненій коробками з медикаментами та іншою допомогою для захисників, по три, а то й більше годин, у спокійній, затишній атмосфері створюють свої малюнки родичі загиблих або зниклих безвісти українських військових. Працюють акриловими фарбами на справжніх полотнах за мольбертами. Ескізи приносять із собою або обирають із запропонованих. Іноді можуть намалювати щось від себе, та таке буває рідко, адже учасникам арттерапії буває важко зосередитися, розповідає психологиня Зоряна Козак.

Зоряна Козак (зліва)

За її словами, переважно у групі займаються 5 людей, та бували дні, коли доєднувалися 10-11. Започаткували подібні заняття ще пять років тому у військовому госпіталі, а от на роботі з родинами військових зосередилися у Будинку ветеранів.

«Будь-яка робота з фарбами позитивно впливає на психологічний стан людини, а тут ми не просто малюємо, а ще й спілкуємось. У нас є жива атмосфера. В нашій арттерапії важливий не тільки сам процес, як вивільнення емоцій, формулювання всього того, що ми не можемо самі сказати, тут важливий ще й результат. Коли ми бачимо, що у нас вийшла класна картинка, – це хороший мотиватор. Не тільки як релаксація, бо релаксація приходить найперше: людина заспокоюється, відпочиває, відволікається від усіх буденних справ і турбот, які у неї були. Та вкінці вона бачить результат і це її підносить ще більше», – зауважує психологиня.

Довго обирає колір неба для своєї майбутньої картини Любов. Її син загинув у березні, а відвідувати арттерапію жінка почала з літа. Каже, що така терапія дуже корисна, тому що ти біжиш, поспішаєш, витрачаєш час на дорогу, й залишаєш тут усі проблеми, які є вдома.

«Тут я не думаю про те, що в мене немає сина, я думаю про те, як мені малювати. Що зобразити – це залежить від настрою. Я малюю вдома, вночі, коли я не сплю. Мені немає, чого робити. Я одна. У мене собака тільки і все. Я починаю вночі малювати. Бувають такі ночі, що у мене виходить малюнок, який подобається навіть мені самій, але так трапляється не завжди. Мені здається, що якби у нас була якась окрема кімната чи приміщення, щоб ми могли просто приходити й проводити там час, то було б ще краще. Але в нас такого приміщення немає, це ж гроші все... Я раніше вишивала. Це в мене виходило, але після похорону й через стрес дуже впав зір. Я змалювала вдома вже два альбоми повністю. Перше, що я зображала – це те, що мені болить. Я малювала природу, журавлів, син лежить, його речі лежать. Іноді я не усвідомлюю, що цей малюнок у мене вже є й починаю малювати його повторно», – поділилася своєю історією Любов.

Поспостерігавши за тим, як вправно відвідувачі арттерапії залишають перші мазки на полотнах, здається, що вони працюють у цій сфері давно, втім, серед учасників немає людей, які мали б художню освіту, чи малювали до цього. Як повідомляють організатори, люди приходять, бо їм це подобається. Часто до терапії долучають людей, які вміють писати картини, та допомагають учасникам порадами. У Будинку ветеранів переконані: мистецтво – це важливо, втім найголовнішим є спілкування. Саме тут люди, які втратили своїх близьких, можуть знайти розуміння і підтримку. В учасників створюється своє коло спілкування, яке часто виходить за межі занять – вони ходять разом на каву та проводять час разом поза терапією.

«У нас займається жінка з Херсона. Так от вперше вона сіла малювати зі сльозами, і казала: «В мене не вийде». Але вона втягнулася й у неї вийшло. Прийшла на друге заняття й хотіла вже забирати свої роботи з собою додому», – розповідає військовий, який допомагає учасникам створювати картини.

Помічає психологиня і позитивний вплив малювання на внутрішній стан учасників: вони стають більш спокійними та врівноваженими. Зоряна Кобзар переконує, що всіх мотивує результат, який вони отримують. Після того, як учасники завершують свої картини, то охочіше беруться за наступні полотна.

Про успіх свідчить і той факт, що на стінах імпровізованої артмайстерні доволі порожньо. Річ у тому, що за кілька тижнів у Великій Британії пройде спільна виставка робіт учасників арттерапії у Будинку ветеранів та військовому госпіталі. Експонуватимуть близько 50 картин завдяки сприянню української діаспори.

За словами директорки Будинку ветеранів Вікторії Шинкаренко, це вже не перша подібна акція. Виставки художніх робіт українських захисників чи їхніх родин проходять у Британії, Польщі, Італії, Іспанії та Португалії. Часто там влаштовують аукціони, а за отримані кошти купують усе, що може допомогти нашим військовим: автомобілі, дрони, тепловізори, енергетичні батончики, аптечки тощо. Загалом вдалося зібрати більше ніж десять тисяч євро.

Представники української діаспори в Британії, як зазначає Вікторія, проводили такі експозиції ще з 2014 року, втім такого ажіотажу, як тепер, досі не бачили.

До наступних занять з арттерапії закликають долучатися членів родин українських військових щопятниці о 13:00 у Будинку ветеранів, що знаходиться за адресою: вулиця Гурєва, 2. 

Кількість місць обмежена, тому для реєстрації просять телефонувати за номером: 0960325489 – Зоряна.

Картина, створена учасницями арт-терапії. Фото: з фейсбук-сторінки Будинку Ветеранів

Картина, створена учасницями арт-терапії. Фото: з фейсбук-сторінки Будинку Ветеранів

Картина, створена учасницями арт-терапії. Фото: з фейсбук-сторінки Будинку Ветеранів

Картини, створена учасницями арт-терапії. Фото: з фейсбук-сторінки Будинку Ветеранів

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39