«Оповідання – це флірт»: у Луцьку Роман Малиновський презентував збірку «Солодке життя»

У стінах Культурного УКРИТТЯ у Луцьку, відбулася презентація збірки оповідань «Солодке життя» Романа Малиновського.

Літературний вечір відбувся 13 листопада за ініціативи команди літературного фестивалю «Фронтера» в рамках проєкту «Підтримка внутрішнього культурного діалогу в Україні», ініційований командою Meridian Czernowitz. Проведення цього проєкту стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). На заході побувала й журналістка Район.Культура.

Роман Малиновський – співзасновник, редактор та артдиректор видавництва «Вавилонська бібліотека». І з нещодавніх пір – прозаїк. Над дебютною збіркою працював п’ять років, бо «було в насолоду».

«Я не мусив поспішати, адже у мене не було першої випущеної книги, опісля якої читачі чекали наступну. Я міг протримати цей процес скільки завгодно. Щоб добре вдалася книга, письменнику має бути добре в процесі. Він має себе дивувати, щоб потім зробити якісний продукт», – зізнається Роман Малиновський.

Автор вважає, що не дарма він випустив свою першу книгу опісля багатьох років писання, адже проза вимагає часу та досвіду. Він переконаний, що в юності можна писати потужну поезію, але якісна проза написана до тридцятирічного віку – рідкість.

Попри те, що він є співзасновником видавництва «Вавилонська бібліотека», книга вийшла друком від проєкту Meridian Czernowitz. Цей вибір пояснює тим, що «Вавилонська бібліотека» займалася виданням саме іноземної літератури. Це видавництво він заснував у 2012 році, тому що йому, як читачу бракувало перекладної літератури.

«Перші автори, з якими я працював, взагалі були покійниками. Я дуже обережно підходив до співпраці з живими авторами», – сміється прозаїк.

Його творчість проєкту Meridian Czernowitz порекомендував Юрій Андрухович. Згодом відбулася нарада, опісля якої почалася робота над публікацією збірки. Редактором книги став сам Юрій Андрухович.

«Добре, що я сидів у цей момент, коли він (Юрій Андрухович – авт.) сказав, що буде моїм редактором. Я пам’ятаю це запаморочення… », – з усмішкою згадує Роман Малиновський.

Письменник розповів про процес редагування своєї книги. З редактором вони зустрічалися влітку, чотири рази. Як каже Малиновський, Андрухович дуже тактовно віднісся до його роботи, і не вимагав великих змін у творах.

Щодо художнього оформлення книжки, автор забажав, аби ілюстрації створювала Андріана Чуніс. Під час зустрічі письменник прочитав два оповідання зі збірки – «Ми дуже любимо Тараса» та «Дольчевіта».

Також Роман Малиновський розповів, що провів зиму на Шрі-Ланці, де писав роман про стосунки між чоловіком та жінкою. Автор повернувся в Україну за тиждень до повномасштабної війни, і відтоді його робота втратила усілякий для нього сенс.

«Я не можу більше розповідати цю історію. Мені завжди в літературі та кінематографі подобалося легке почуття дистанції. Коли у вас є відчуття, що це таке кіно. Ви співчуваєте героям, але розумієте, що це шоу. А те, що відбувається зараз з нами – воно дуже болить. Ми не можемо зараз писати нічого окрім війни», – каже автор.

Тому він узявся за написання іншого твору – «Готель «Спокій», у якому історії героїв пов’язані з нинішніми подіями.

«Роман – це наче сімейне співжиття. Якщо роман вам не подобається, то герої перетворюються на членів родини, яких ви не дуже любите. А от оповідання – це флірт. Це щось миттєве», – розповів про переваги короткої форми прозаїк, закликаючи читачів не боятися цього жанру.

Наприкінці, учасники зустрічі могли придбати збірку з автографом Романа Малиновського та сфотографуватися з ним.

«Дуже сподобався цей літературний вечір. Коли почалася війна, у мене з’явилася депресія і я зовсім перестала читати. Але ця зустріч дуже надихнула мене, тож я планую скоро повернутися до читання», – поділилася своїми враженнями про презентацію збірки лучанка Олена Кудь.

Тетяна МАРКОПОЛЬСЬКА

Фото Анни ЄКИМЕНКО-ПОЛІЩУК