День народження Оксани Забужко: топ-10 цитат письменниці

19 Вересня 2022, 20:43
Оксана Забужко / Фото Сергія Коровайного 1385
Оксана Забужко / Фото Сергія Коровайного

Українська письменниця родом з Луцька Оксана Забужко 19 вересня святкує день народження.

З цієї нагоди журналісти Район.Культура вирішили створити топ-10 висловлювань авторки — української інтелектуалки, постаті, без якої неможливо уявити сучасну українську літературу.

***

Вкотре повторю, що будь-яка людина доброї волі має нині працювати на розпад Росії, бо це єдиний спосіб людству врешті позбутись цієї ракової пухлини.

***

Вчімо історію, панове. Нема нічого практичнішого, ніж адекватна картина світу. Бо, як завважили наші предки, брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся.

Читайте також: У Польщі передали кошти з продажу книг Оксани Забужко на допомогу Україні

Оксана Забужко
Оксана Забужко / Фото з допису письменниці

***

«Шануймося — за наше право шануватись заплачено кров'ю. А кров, як відомо, не водиця — і не друкарська (чи якась інша) фарба», — Оксана Забужко.

***

Війна, товариство, війна. В неї різні профілі й морди. Будьмо ж уважні, курча. Хоча б уважні — в інтересах власної безпеки.

***

Світ, прогнилий в усіх своїх інституціях, має змінитись. Обов'язково. І мільйони людей це відчувають — і бояться. А боятись не треба, це як пологи — можна тільки вперед.

***

«Для цілого світу нині кольори нашого прапора стали символом свободи, життя, любові — тої найвищої, євангельської, за яку кладуть душу... Висока честь — носити ці барви на своїх книжках: як військовики на шевронах», — Оксана Забужко про обкладинки шведського та польського видань її творів.

Читайте також: Оксані Забужко вручили почесну нагороду Варшавського книжкового ярмарку

***

Європа прокинулась. Європа перестає «мовчати» в бік України, як мовчала з 1918 році (і навіть після 2014 продовжувала тиснути руку Путіну). Європа з щирим захватом дивиться на Україну і її Армію – і просить нас навчити її, як таке робиться, і звідки береться (я вже мала кілька таких розмов). 

Історія-сука зірвалась з місця і помчала вперед, українці крутять земну кулю.

***

Головний фактор, який принесла війна, це те, що українськомовний Київ перестав боятися говорити на вулицях українською. Бо цей поділ, ця шизофренія на домашню українську і вуличну російську, – наслідок великої травми від Голодомору, яку не усвідомлювали три покоління. І три покоління оцього страху, особливо помітного, коли сільські діти, які приїжджали вчитися до Києва, переходили на «па-рускі». Сьогодні вони перестали це робити. Раптом від цієї молоді зазвучала та сама, якої вони раніше соромились, полтавська, підкиївська, і інша «селюцька» орфоепія.

Оксана Забужко
Оксана Забужко / Фото з форуму Re:Open Zakarpattia

***

Пані та панове, ви всі бачили відео, на яких українські мирні жителі, чоловіки й жінки, голіруч, з криком і лайкою зупиняють російські танки. Саме тут секрет нашого героїзму: ми не боїмося Росії. З-поміж усіх націй Європи ми єдині знаємо: те, що Путін десятиліттями був продавав Заходу за добру монету (включно з ядерним шантажем), є не що інше, як купа брехні, оман і блефу.

Читайте також: Ми небагато навчилися з історії. Виступ Оксани Забужко в Європарламенті

***

«Силу країни, в тому числі й військову, складають ЛЮДИ. Але, щоб стати реальною силою, вони спершу мають відмовитись бути «м’ясом». І не тільки на полі бою», — фрагмент з нової книги Оксани Забужко «Найдовша подорож».

Нагадаємо, у Швеції з 19 вересня виходить у продаж 90-сторінкове есе Оксани Забужко про війну в Україні. 

Читайте такожЗабужко у Польщі видає книгу на противагу російській пропаганді

Довідково: Оксана Стефанівна Забужко — українська письменниця, поетеса, есеїстка. Її твори перекладено багатьма мовами. Лауреатка багатьох народних та іноземних премії: Національна премія України імені Тараса Шевченка (2019), Премія Міжнародної Фундації Антоновичів (2008), Літературна премія Центральної та Східної Європи «Анґелус» (2013), Всеукраїнська премія «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2015), «Книга року BBC» (2020). Кавалер Ордена Княгині Ольги III ступеня (2009).

Коментар
Код блоку:
03/12/2022 Субота
03.12.2022
02.12.2022