Волинське соломоплетіння та закарпатський леквар внесли до списку культурної спадщини України

26 Липня 2022, 15:16

2314

Традиція соломоплетіння

Міністерство культури та інформаційної політики України включило до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України 3 нові елементи.

Відповідний наказ 25 липня 2022 року підписав Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Відтак, новими елементами нематеріальної культурної спадщини України є:

«Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області»;
«Практика та культурний контекст приготування «чіберек» та «янтик» – традиційних страв кримських татар»;
«Сливовий леквар – традиція приготування та культура споживання на Закарпатті».

Таким чином нині Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України має 50 елементів.

Читайте також: Український борщ внесли до Списку культурної спадщини ЮНЕСКО

«Сьогодні Національний перелік поповнився трьома новими елементами, що представляють українську культуру в її багатому розмаїтті, презентуючи як українське традиційне ремесло, так і традиційні страви кримськотатарського та угорського народів. Утім, найголовніше, що це ще одне свідчення життя і розвитку української культури та українських громад навіть попри війну», – зазначив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області

Соломоплетіння було поширене на території Волинської області з давніх-давен, як прадавнє ремесло і ліки. У побуті селян ще у 30-40 роках минулого століття можна було зустріти солом’яні шкатулки, бочки для зберігання зерна, павуки, які вішали на стелі та дідухи, які носили господарі й встановлювали на покуті у Святвечір.

Традицію соломоплетіння у Турійському районі зберіг і передав нащадкам Олександр Коптюк (1916 року народження із села Кустичі).

У солом’яних виробах майстрів Турійщини зашифровані традиції, символи, знання та практики, що стосуються природи і світу. У доробках: різдвяні павуки, іграшки, янголи, тварини, прикраси, сумки, капелюхи. Тут своя символіка: коло – безперервний зв'язок, циклічність поколінь, ангелики – наші охоронці, дзвоники закликають добру звістку, а коник – завжди на успіх.

Практика та культурний контекст приготування «чіберек» та «янтик» – традиційних страв кримських татар

Традиційний варіант виготовлення цих страв зберігається i передається з покоління в покоління практично в кожній кримськотатарській сім'ї.

Останні роки кримські татари активно поширюють чібереки та янтики в різних регіонах континентальної України, готуючи страву в кафе та ресторанах. У закладах громадського харчування готують як жінки, так i чоловіки молодого та середнього віку.

Чіберек (çiberek утворюється поєднанням слів «çiy» – сирої, «börek» – м'ясна м'якоть). Це пиріжок з м'ясним фаршем, обсмажений в олії. Більшість жителів України знають цю страву під назвою «чебурек».

Формою янтик нічим не відрізняється від чіберека. Утім, головна відмінність між стравами полягає у способі приготування.

Сливовий леквар – традиція приготування та культура споживання на Закарпатті

Леквар, лекварь – традиційне закарпатське сливове повидло, дуже густе, оскільки цілий день (і часто ще й ніч) його варять у мідних казанах чи тазиках на відкритому вогні до темно-синього, майже чорного кольору.

Окрім того, що сливовий леквар смачний, він ще й корисний. Споживання цього продукту лише позитивно впливає на здоров’я. Леквар дають навіть немовлят. Закарпатці впевнені, що леквар ще має й лікувальну дію. Зокрема, підвищує імунітет та підтримує організм, особливо у зимовий період. Допомагає леквар і при застудах та хворобах, пов'язаних з травленням.