Дерусифікація: у Луцьку розпочала роботу топонімічна група

У Луцьку задля пришвидшення процесу дерусифікації з 31 травня запрацювала топонімічна група.

Про це повідомили на сторінці «Дерусифікація Волині» у фейсбуці. 

«Події останнього часу у Луцькій міській раді засвідчили, що міський голова не прагне дослухатися до громадськості щодо дерусифікації Луцька і зволікає з цим процесом. Для того від змінив склад Комісії з упорядкування назв міста, куди входять тепер лише депутати Луцької міської ради, а також розпорядженням створив робочу групу, у якій з 8 осіб 5 чиновників міської ради, а також 1 географ, 1 історик і 1 архівіст.

Читайте також: У Луцьку затягують дерусифікацію

Є низка запитань щодо законності робочої … групи. Тобто, на підставі яких законодавчих актів її було створено? На підставі яких законодавчих норм затверджені за нею права та обов’язки? Яким нормативним документом регулюється робота цього органу? За якою правовою нормою/нормами сформований склад групи, призначено її голову? Чи ухвалено рішенням Луцької міської ради Статут чи Положення про діяльність цієї групи? Перед ким звітує ця група? Порядок оскарження рішень цієї групи, попри те, що вони не є вирішальними? Яким чином корелюється робота цієї групи з громадськістю міста, науковцями, краєзнавцями, регіональним підрозділом Українського інституту національної пам’яті, депутатськими комісіями, міським головою тощо?

Зрозумілим є одне: міський голова Ігор Поліщук прагне одноосібно контролювати через своїх людей роботу й ухвалення рішень на сесії. Ми вважаємо, що створені група і комісія, є недостатньо фаховими та вмотивованими у процесі дерусифікації вулиць. Ми нагадуємо, що є громада міста, яка обирала міського голову і депутатів міської ради, і залишаємо за собою право на власну позицію та рішення. Наголошуємо, що ігнорування обранцями громади її думок не приводить до добра.

Окрім того, міська влада, вирішила одночасно з перейменуванням вирішити проблему, яка накопичувалася десятки років – зміну нумерації будинків у майже третині із ста вулиць. Це неприпустимо, оскільки зміна нумерації будинків не має жодного відношення до перейменування. Ми вивчили досвід декомунізації та дерусифікації у багатьох містах України. І ніде не відбувалося такого поєднання. Уявіть, у Харкові декомунізували 273 вулиці і на жодній не поміняли нумерацію. Оце луцьке «ноу-хау» зі зміною нумерації призведе до того, що після зміни хоч на двох великих вулицях нумерації будинків люди прокленуть не міських чиновників, які десятки років доводили до цього, а дерусифікацію! Відповідно, негатив щодо дерусифікації буде посилений. І це міська влада робить у той час, коли населення міста у зв’язку з війною з росією активно підтримує дерусифікацію. Відтак, ми вимагаємо не мучити людей, а чиновникам міськради самостійно вирішувати свої робочі проблеми, а не чіпляти їх причепом до декомунізації чи дерусифікації.

Ми прагнемо якісних і негайних змін. Розуміємо, що на часі деколонізація, яка передбачає дерусифікацію і дерадянізацію маркування публічного міського простору. Луцька топонімічна група складається із 17 добровольців – письменників, істориків, музейників, політологів, волонтерів, громадських діячів, юриста, які мають досвід із перейменування вулиць і вмотивовані творчим натхненням дерусифікувати рідне місто новими якісними та історично обгрунтованими назвами вулиць. Ми також плануємо проводити громадські обговорення щодо іменних назв вулиць. Будемо залучати до пошуку нових назв і обговорення усіх охочих лучан, а на фейсбук-сторінці Дерусифікація Волині під хештегом Луцька_топонімічна_група публікуватимемо новини та громадські опитування щодо нових назв вулиць.

Усі напрацьовані нами назви та результати громадських слухань офіційно будемо реєструвати для розгляду у міській раді. Окрім того, пильно відстежуватимемо діяльність робочої групи і комісії з упорядкування назв міста. Сподіваємося, що нашу позицію обранці міської ради врахують», – йдеться у дописі. 

Уже за перше своє засідання Луцька топонімічна група підібрала назви 25 вулицям, тим часом група і комісія міськради подали лише сім пропозицій на перейменування.

У склад Луцької топонімічної групи увійшли:

• Леся Бондарук, кандидатка історичних наук, представниця Західного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті;
• Марія Тахтаулова, кандидатка історичних наук, начальниця Північно-східного регіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, керівниця Харківської топонімічної групи, історикиня;
• Оксана Важатко, історикиня, директорка Волинського обласного краєзнавчого музею;
• Петро Троневич, історик, краєзнавець;
• Олександр Вахрамєєв, історик;
• Віктор Пенько, кандидат філософських наук, юрист, доцент;
• Оксана Ярош, докторка політичних наук, завідувачка кафедри політології та публічного управління ВНУ імені Лесі Українки, директорка ГО «Гендерний центр Волині»;
• Тарас Літковець, політолог, викладач ВНУ імені Лесі Українки, журналіст, учасник російсько-української війни у 2014-2018 рр.;
• Богдан Шиба, міський голова Луцька 2006-2010 рр.;
• Ольга Ляснюк, письменниця, голова Волинської організації Національної спілки письменників України;
• Володимир Лис, журналіст, популярний український письменник;
• Юрій Конкевич, журналіст, громадський активіст;
• Анатолій Котлюк, журналіст, громадський активіст;
• Анна Данильчук, кандидатка філологічних наук, доцентка, експертка Українського культурного фонду, голова правління ГО «Волинська фундація», есеїстка, блогерка, культурна менеджерка;
• Віктор Федосюк, громадський діяч, отаман Стрілецького Братства, член Українського геральдичного товариства;
• Віталій Мельник, громадський активіст, член товариства «Меморіал»;
• Марія Доманська, волонтерка, журналістка, громадська діячка.