Допомога мистецтвом: у Луцьку діти-переселенці пройшли курс психологічної підтримки

14 Травня 2022, 10:36
Проєкт «Усміхатися, а не боятися» ФОТО 198
Проєкт «Усміхатися, а не боятися»

У Луцьку завершився проєкт «Усміхатися, а не боятися», в рамках якого дітям, що врятувалися від війни, надавали психологічну підтримку за допомогою арт-терапії.

12 травня в Центральному парку Луцька відбулося його урочисте закриття. 

Ініціаторами проєкту були учасники луцького клубу міжнародної організації «Ротарі Інтернешнл», яка об'єднує ділових та професійних лідерів для надання гуманітарних послуг, а також сприяє доброзичливості та миру у всьому світі.

Представниця «ротарійців» у Луцьку і координаторка проєкту Олена Глапчук-Тарнавська каже, що їхньою метою була психологічна реабілітація дітей, які через війну опинилися в складних життєвих обставинах.

«Проєкт включав серію занять, на яких в нас була арт-терапія, музична та ігрова терапія. Для когось може здатися, що це не серйозно: малювати, співати й веселитися. Проте, дуже важливо знайти для цих дітей територію, де вони почуватимуться комфортно і будуть посміхатися, а не боятися», – каже пані Олена.

Заняття відбувалися впродовж місяця. За цей час у проєкті взяли участь близько сотні дітей. Ті, хто пройшли курс від початку до кінця, на урочистому заході з нагоди його завершення, отримали подяки та книги в подарунок.

15-річна Олександра Галіщева у Луцьк вимушено переїхала з Харкова. Тимчасово вона навчається в 4-ій гімназії. Саме там дівчині запропонували взяти участь в проєкті «Усміхатися, а не боятися». Каже, що саме він дозволив заспокоїтися через ситуацію в Україні та покращити свій моральний стан.

«24 лютого… Мене будить брат і каже: «Вставай! Війна!» В мене була істерика перші хвилин 15. Я не розуміла, як таке в XXI столітті можливо. А потім емоції просто відключилися. Я була каменючкою, овочем. Мозок розумів, що коїться, а серце – ні. Ось з таким станом я приїхала сюди у Луцьк. А потім вже стало все покращуватися, зокрема, завдяки цьому проєкт. Тут мені сподобалося усе. Кожне заняття було по-своєму особливе», – розповідає Олександра.

Олександра Галіщева
Олександра Галіщева

Тренерка та арт-терапевтка Юлія Гринчук каже, що найбільш показовими у цьому проєкті стали дві картини 9-річної дівчинки Ані.

«Ця дівчинка спочатку майже не спілкувалася з нами, була дуже закритою і навіть не хотіла зі всіма фотографуватися. Перша її картина вийшла наполовину чорною. Де-не-де лише вона зробила різнокольорові вкраплення. Тим часом, у своїй останній роботі Аня взяла багато білого, сміливо додавала яскраві фарби. Вона така щаслива була в той момент! Дитина за чотири тижні із заляканої мишки стала розквітлим піоном», – каже пані Юлія.

Картина дівчинки Ані, намальована після проекту
Картина дівчинки Ані, намальована після проекту

Картина дівчинки Ані, намальована до проєкту
Картина дівчинки Ані, намальована до проєкту

«На початку не можна було змусити цих дітей не те що розповісти щось смішне, а навіть посміхатися. Кожен з них був зациклений на своїх переживаннях, на емоціях. Але ніхто не міг розібратися, що це за емоції. Наша психологиня навчила дітей їх ідентифікувати й звільняти за допомогою картин», – доповнює думку Олена Глапчук-Тарнавська.

Юлія Гринчук вручає подяку Олена Глапчук-Тарнавській
Юлія Гринчук вручає подяку Олена Глапчук-Тарнавській

Разом з тренерами активно працювала також переселенка з Харкова Олена Шаповал. По приїзду до Луцька, каже, відразу почала шукати для себе якусь волонтерську діяльність. Так і почалася її співпраця з місцевими «ротерійками».

«Протягом місяця ми знайомилися один з одним, разом малювали та грали, співали і танцювали, мріяли про щасливе майбутнє нашої країни. І нині, коли проєкт добіг кінця, я можу з впевненістю сказати: нам все вдалося. Головне, що діти дійсно почали щиро посміхатися, вони знайшли друзів. І це круто! Ми навіть домовилися, що після перемоги обов’язково будемо їздити в гості один до одного в Харків, Сєвєродонецьк, Мирноград, Київ, Рубіжне, Маріуполь, Вишгород, Суми – ось така у нас географія», – з надією говорить Олена.

Олена Шаповал з вихованцями
Олена Шаповал з вихованцями

Довідково: «Ротарі Інтернешнл» – це міжнародна неполітична та нерелігійна сервісна організація, мета якої об'єднати ділових та професійних лідерів для надання гуманітарних послуг та сприяння доброзичливості та миру у всьому світі. Існує понад 35 000 клубів, які разом налічують 1,2 мільйона осіб. Головний девіз ротарійців: «Служіння понад власне я».

Коментар
16/05/2022 Понеділок
16.05.2022