Жителька Рожищенщини віршованими рядками закликає приєднуватися до ПЦУ

06 Травня 2022, 14:25
Жителька села Сокіл віршованими рядками закликає приєднуватися до ПЦУ 503
Жителька села Сокіл віршованими рядками закликає приєднуватися до ПЦУ

Попри те, що нині лунає багато закидів, мовляв, тема релігії породжує ворожнечу, жителька села Сокіл Рожищенської громади Валентина Мельник доводить протилежне – необхідність об'єднання у Православній церкві України насправді надихає та зближує людей.

Жінка вже написала кілька віршів, якими закликає не сваритися та приєднуватися до ПЦУ. Свою творчість вона публікує у місцевій спільноті, передає кореспондентка Район.Рожище.

До слова, у селі Сокіл вже тривалий час триває підготовка до переходу релігійної громади Свято-Троїцького храму УПЦ МП до ПЦУ. Жителі збирають підписи, аби покинути Московський патріархат. 

Нагадаємо, на Рожищенщині після повномасштабного вторгнення росії, що сталося 24 лютого, вже дві парафії приєдналися до ПЦУ – у селі Луків та селищі Дубище.

Читайте також: 

Творчість Валентини Мельник публікуємо дослівно.

***

Які гіркі й пекучі сльози мами,
Яка чекає сина із війни.
Вона чекає його днями і ночами
І молить Бога: “Сина поверни!”

Щоранку мама хоче вісточку від сина
Хоч слово, буквочку чи звук.
А тільки стука у вікно пташина, —
Це, ніби сина серця стук.

І просить, молить в небі Бога
Нехай повернеться додому він живим,
Нехай легкою буде ця його дорога,
Хай зникне зло, неначе дим.

А ті, що хочуть тут кіріла і москви,
Нехай заглянуть мамі в очі,
Тій мамі, що чекає сина із війни,
Яка за нього молиться щоночі.

А ще спитайте маму ту,
Яка не дочекалась сина.
Він вже закінчив цю війну,
Домівкою для нього — домовина.

Нехай ця мама скаже всім
Чи нам потрібна тут москва,
Чи, може, самі побудуєм дім,
Хай буде переможною весна!

Невже ви хочете буть у ярмі?
Ви хочете залишитись рабами,
І жити, наче у тюрмі?
Якщо це так — то нам не з вами!

4.05.2022 р. Валентина Мельник

***

Село моє, маленька батьківщина,
Розкинулось на березі ріки.
Про тебе пам'ятаю щохвилини,
До тебе линуть всі мої думки.

Я тут родилась, тут моє коріння,
Дитинство пролетіло, наче мить.
Тут моя совість, правда і сумління
Й твоє майбутнє в серденьку щемить.

А люди тут які чудові —
Веселі, щирі й працьовиті.
В буденні дні і дні святкові
До всіх душею ви відкриті.

Хай мудрість, милосердя і повага
Між нами буде повсякчас.
Хай не поселиться між нас зневага,
Щоб діти й внуки поважали нас.

Соколи, соколянки, соколята,
Тримаймось разом скрізь й завжди.
Гостинною хай буде наша хата,
Щоб там ніколи не було вражди!

3.05.2022р.          Валентина Мельник

***

Люди добрі, схаменіться,
Не кричіть і не сваріться.
Бо ніяк я не збагну —
Ви і тут ще хочете війну.

Захищаючи москву й кіріла,
Не розправить Україна крила.
Будем завжди у ярмі,
Будем, ніби, у тюрмі.

Мова й віра — наша сила
України-неньки крила.
Об'єднаймось, добрі люди,
Мир і спокій з нами буде.

Щоб не соромно було нам з вами
Перед нашими дітьми,
Хай не зміліють душ наших храми,
Нехай не топче ворог землю чобітьми.

Ми ж мирні люди, трударі —
Поля в хлібах і квітах.
Молімося до Бога угорі,
Нехай не гинуть хлопці в битвах.

Хай буде мир на всій землі
І рідна мова хай звучить усюди.
Ми скажем гучно: “Ні, війні"
Нехай щасливими всі будуть люди.

2.05.2022р.    Валентина Мельник

Коментар
24/04/2024 Середа
24.04.2024
23.04.2024