«Драма життя набагато важча й сильніша за будь-яке мистецтво у світі», – Павло Маков
-
-
>
-
>
-
>
1152
Мистецька виставка 59-ї Венеційської бієнале відкрилася 23 квітня й триватиме до 27 листопада. Цьогоріч на виставці Україну представляє харківський художник Павло Маков із проєктом «Фонтан виснаження. Висока вода».
Associated Press розповідає про переддень початку виставки, — пише Суспільне.
Павло Маков народився в Росії, але з раннього дитинства живе в Україні. Він вважає, що Росія прагне знищити українську культуру, стираючи будь-яке поняття про Україну. Художник розповідає, що його робота стала актом непокори російським загарбникам.
«Я відчуваю свою відповідальність бути тут, тому що, коли моя країна настільки об’єднана та мотивована, щоб захистити нас від вторгнення, захистити нашу землю, захистити наші міста, захистити наших громадян, — я думаю, це моя частина роботи.
Представити тут Україну як культурний простір, заявити, що ця країна не лише країна у війні, але також країна з глибокою та цікавою культурою», — каже Маков.
Читайте також: Російська культура приходить в Україну у вигляді ракет. Цитатник Павла Макова
Робота Макова «Фонтан виснаження. Висока вода» складається з 78 воронок, зібраних разом у каскадний фонтан біля бетонної стіни. Робота натхненна браком життєвої сили, яку митець відчув, коли Україна стала незалежною на початку 1990-х років, і згодом знову, коли він подорожував Європою у 2000-х.
Мідні воронки, з яких складається скульптура, на час початку повномасштабного вторгнення РФ були в Києві, їх вивезла з країни одна з арткураторок Марія Ланько.
Читайте також: «Майстрів багато, а митців мало», – Павло Маков про мистецтво
За його словами, брак сил виявлявся в нестачі ідей та залежності від енергії недемократичних націй, що робило людей лінивими.
«Я відчув, що в Європі я відчуваю такий самий настрій, той самий брак життєвих сил, виснаження людства, якщо можна так сказати, цю залежність від повсякденної розкоші життя, яку можна купити енергією, яку дешево і легко купити в країнах, які є абсолютно недемократичними і заснованими на недемократичних принципах. Я зробив велику версію цього фонтану для своєї виставки в 2017 у Львові в Україні. Це було вже після початку війни 2014 року», – коментує Маков свою роботу.
2 березня Маков чув звук ракет, які летіли над головою, коли він тікав із рідного Харкова зі своєю дружиною, двома друзями та 92-річною матір’ю.
За його словами, поки що він не готовий показувати безпосередньо війну через своє мистецтво.
«Коли ти розумієш, що драма життя, драма повсякденної ситуації набагато важча, набагато сильніша за будь-яке мистецтво у світі, ти починаєш ставитися до цього по-іншому», — Павло Маков.
«Мистецтво має свою цінність, воно допомагає нам вижити, пережити цю драму життя, але особливо в найближчі часи воно не може змінити наше життя. Це дуже довга історія для мистецтва, і я, наприклад, абсолютно не готовий щось робити у зв'язку з війною безпосередньо», — каже митець.
Читайте також: «Культура – це очі країни. Дивляться в очі», – Павло Маков
В Україні Маков залишив дорослих сина та доньку, які працюють волонтерами, допомагаючи людям під час війни.
«Як би ви до цього поставилися, якби ви це відчули, що все, що у вас є, все, все ваше життя, лишилося просто позаду, у вас все забирають, тому що думають, що вас не існує. Ідея полягає в тому, що вас немає, вашої культури немає, вас немає, і ви маєте належати нам. Чому? Бог знає, я не знаю», — каже Маков.
Читайте також: «Я займаюсь сучасним мистецтвом – це моя основна мова», – Павло Маков у Луцьку
***
Дізнайтеся більше про Павла Макова у новому проєкті сайту Район.Культура — Розмова в Музеї Корсаків. Це серія відеоінтерв'ю із митцями або їхніми представниками на тему культури, мистецтва та життя в цілому.
***
Підписуйтесь на ютуб-канал Район.Культура за посиланням.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
