«Король дощу»: Сергій «Колос» Мартинюк презентував у Луцьку новий роман

11 Лютого 2022, 17:32
Ірина Качан та Сергій «Колос» Мартинюк 962
Ірина Качан та Сергій «Колос» Мартинюк

До Луцька з презентацією своєї нової книги «Король дощу» приїздив музикант та письменник Сергій «Колос» Мартинюк

Подія відбулася 10 лютого у стінах Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки. Модерувала зустріч давня подруга Сергія з часів рокерської юності музиканта в Луцьку – Ірина Качан.

На захід завітало багато прихильників творчості Сергія Мартинюка, зокрема молоді. Серед присутніх була й журналістка Район. Культура.

Протягом години письменник розповідав як писав новостворену книгу, анонсував написання наступного роману та зізнався, що ж для нього зараз ближче – музика чи література.

«Король дощу» Сергій «Колос» Мартинюк написав два роки тому, в перші місяці самоізоляції. Це відбувалося у Києві. Письменник зізнався, що не планував цієї книги, на той момент він хотів починати свій великий роман, над яким працює зараз. Саме в той час окрім карантину, Київ стояв в димах від пожеж.

«Горіли поля і ліси біля Києва, йшов дим з Чорнобиля.  Вечорами я гуляв із собакою і думав: це другий вершник апокаліпсису, і лишилося дочекатися ще третього», – розповів Колос.

Під впливом усіх емоцій, письменник вирішив написати коротеньку історію про «ковідний» Київ.

«Ковід – це лише декорація на тлі історії двох зумерів – представників покоління нульових, свідомість яких формувалася в інтернеті, а також про взаємовідносини між батьками і дітьми. Це коли тобі ближче до 20-ти, ти повертаєшся до батьків, починаєш розбирати кривди минулого, намагаєшся зрозуміти хто ти», – пояснив автор.

Також Сергій Мартинюк пояснив лаконічність твору. Вона – концептуальна. За його словами, це власне для того, щоб показати покоління, яке і є лаконічним в багатьох аспектах, зокрема у спілкуванні.

«Манера письма рубана, кострубата, діалоги героїв – вони відповідають тому, як спілкуються зумери», – зауважив письменник.

Колос зізнався, що для того, щоб зрозуміти психологію цього покоління, вивчав поведінку свого брата, якому 15. На погляд автора, саме він – один з найяскравіших представників зумерів.

«Мій герой, якому 20 років – бармен. Мені необхідно було прочитати статей 20-30, щоб зрозуміти, яка психологія цієї роботи, які типажі туди йдуть зазвичай, чому барменів називають іншими психологами», – поділився автор.

Читайте також: Колос & Фіолет зняли кліп на трендову в ТікТок пісню «Бібліотека»

«Я намагався максимально лексикою, вподобаннями, повадками в лаконічній формі описати це покоління. Хтось закидає, що 200 гривень за 140 сторінок – це задорого, але тут все на своєму місці», – пояснив письменник.

Щодо зовнішнього вигляду книги, то дизайн розробив Назар Яремчук, який побачив написану Сергієм історію саме в малинових відтінках, і за словами автора, так відчув героїв роману.

Письменник поділився з присутніми, що роман, який він створює зараз, кардинально відрізняється від «Короля дощу». Він пише його вже пів року і не знає коли завершить історію.

«В рази більший і за «Капітана» і за «Рок-н-рол». А тут мені захотілося зробити коротесеньку замальовку про це покоління. Разом з тим, відстежити чим воно відрізняється від нас», – пояснив обсяг книги автор.

Письменник зробив висновки, що глобально зумери нічим не відрізняються від покоління 90-х.

«Нас відрізняє тільки рівень технологічності девайсів. Ми залипали по-своєму: в кого тетріс, в кого перший Sony Play Stasion, перші касетні і CD плеєри. Але так, ми – покоління інше», – проаналізував Колос.

Багатьох цікавить назва книги. Сергій Мартинюк пояснив, що це метафора. Ідея виникла спонтанно під час написання твору. 

«Король дощу – це символ жертовності, якій ми змушені піддаватися, якщо хочемо змін», – пояснив автор. 

Сергій також розкрив і фактичний зміст цієї метафоричної історії.

«Це  традиція африканських племен, також вона була присутня і в центральній Америці, і в Азії. Конкретно в Африці вона називалася Король дощу. В рік негоди, традиційно засухи, в племені обирали найкрасивішого хлопця, віддавали йому найгарніших жінок, годували його найкращою їжею, поїли питвом і врешті решт приносили в жертву, аби боги припинили засуху і пішов дощ», – розповів письменник.

Ще однією «фішкою» книги є епізоди із героями двох попередніх романів – «Капітан Смуток» та «Рок-н-рол». Але вони не взаємопов’язані між собою, тому якщо людина не прочитала перші два твори Сергія «Колоса» Мартинюка, сміливо може почати з «Короля дощу».

«Хто читав мої два попередні романи, той зрозуміє, що я поставив крапку в житті головних героїв і «Капітана» і «Рок-н-ролу». І цим романом я закрив так звану трилогію міст: Дубно – Луцьк – Київ», – пояснив автор.

Що ж до майбутнього роману, то Колос зізнався, що місто буде вигаданим, але українським. 

Читайте також: Фронтмен «Фіолету» увійшов у рейтинг найсексуальніших митців України


Письменник розповів про тонкощі написання поезії та прози. Відкрив власні таємниці щодо написання романів.

«З музикою і віршами – це все дуже імпульсивно. Ловиш момент – і ти його фіксуєш. Я дуже рідко повертаюся до віршованого чи пісенного твору, якщо він не народився вже в цьому моменті. Це легка емоція, яку ти фіксуєш, або не фіксуєш», – розповів Сергій Мартинюк.

Колос зізнався, що його вірші дуже рідко стають піснями. Адже пісня – це відразу ритм і мелодія. Також, на його думку, мелодика відіграє більше значення, ніж текст у пісні.

«Якщо говорити про прозу, то тут я підходжу максимально планово до всього. Наприклад, «Капітан» – це були емоційні рефлексії, які я записував на папері. Коли я писав «Рок-н-рол» і «Король дощу», я підходив до цього максимально планово. Формував карту героїв, карту місць, конспект загального твору, таблиці по кожному герою», – розповів письменник.

Колос поділився цікавою формою створення своїх героїв, яких він умовно обирає у голлівудських фільмах, вішає їх в себе на стінах та поволі «зживається» з ними.

«Я веду цілорічні спостереження, які заношу нотатками в телефон. Десь це риса людини, якась фраза, десь шматок підслуханого діалогу, цитата, афоризм. І потім на основі цього всього, в таблиці героїв я формую їхні риси і все інше», – поділився Сергій.

Після такої підготовки, автор формує чорновий кістяк твору. У другому етапі цей кістяк обростає «літературним м’ясом».

«Далі я нашпиговую твір деталями, починаючи від одягу персонажів, закінчуючи описами вулиць, ще якимись моментами, які не рухають сюжет, але створюють атмосферу і настрій історії. Тільки коли розділ проходить ці три етапи – я рухаюсь далі», – зізнався письменник.

Читайте також: Пісня лідера «Фіолет» запустила новий тренд у ТікТок та очолила чарти у кількох країнах

Наскільки Колос планує написання прози, так раціонально він підходить і до творчості в цілому. За його словами такий тайм менеджмент необхідний через велику кількість проєктів.

«Зараз я займаюсь віршуванням, цих 5-6 годин я займаюся прозою і так далі», – пояснив Сергій Мартинюк.

За словами письменника, у зв’язку із багатьма знайомствами, розмовами та досвідами у його голові – діжка інформації, якою він хоче ділитися і записувати.

«Інша справа – роман, який я пишу зараз. Я пишу його повільно, алдже мушу ще й вивчати багато нового. Наприклад, про посттравматичний стресовий розлад, питання розробки штучного інтелекту, сімейна психологія, 90-ті частково, де я намагаюся накопати класні речі...», – розповів письменник.

Серед присутніх на зустрічі виникло запитання, як авторам-початківцям навчитися гарно та художньо писати власні твори. Сергій Мартинюк поділився власним досвідом. За його словами, він черпає це зі своїх натхненників. Це дає пошук естетичного бачення. 

«Для мене художність – це Рей Бредбері. В нього на першому плані – не сюжет, а емоції та рефлексії», – розповів письменник.

Також Колос банально порадив багато читати. Автор зізнався, що й сам достатньо читає та деколи свідомо уповільнює цей процес, коли книга маленька за обсягом, але подобається.

«Коли мені подобається як автор пише – це означає, що я по замовчуванню вчуся в нього», – розповів Сергій.

Наприкінці розмови, модераторка зустрічі пригадала, що колись Колос зауважував: «Музика – єдина жінка у моєму житті». Тож стало цікаво, чи не змінилась його думка зараз.

«Я люблю музику. Але з роками мені все важче займатися колективними роботами. Бо що таке написати пісню? Сьогодні ти її пишеш, потім ви робите з саунд-продюсером аранжування, потім вклинюється стос музикантів. Потім це все попадає на студію. В цих всіх етапах десятки людей розказують тобі, як робити, які тут клавіші мають бути і тому подібне», – розповів Сергій.

Окремою складною темою в музиці, за словами музиканта, є радійники. Вони часто жорстко критикують пісні, мовляв, що ті не дуже підходять під їхній формат.

«Мені подобається зараз бути одинаком в творчості, але це не означає, що я перестав любити концерти. Хто хоч раз виступав на сцені, мене зрозуміє», – такими словами завершив письменник свою луцьку зустріч.

Усі охочі фотографувалися із Колосом-письменником, купували його нову книгу, брали автографи та отримували обіцяні ним обійми. Після чого Колос-музикант поїхав готуватися до концерту гурту «Фіолет», який відбувся в Гармидер Ангар-Stage.

Читайте також: Чуттєво та неймовірно драйвово: концерт «Фіолету» в Луцьку

Фото Анни Єкименко-Поліщук

 

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024