Книги за документи: обрали стратегію розвитку читання в Україні

Верховна рада в першому читанні ухвалила законопроєкт, що пропонує субсидіювати оренду українським книгарням та надавати українцям сертифікат на придбання книг при отриманні свідоцтва про народження, та коли дитина одержуватиме паспорт.

Про це пише Суспільне.

Книгарням надаватимуть державну субсидію для відшкодування витрат на оренду приміщення. Це нововведення планують запровадити вже з першого кварталу 2023 року. Щодо сертифікатів, то його сума становитиме третину прожиткового мінімуму: на початок 2023 року це буде близько 800 гривень. 

Докладніше про ці ініціативи Українському Радіо розповіли президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін та диреткорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

«Якщо законопроєкт буде прийнятий, це буде суттєвою підтримкою для українських книговидавців та книгорозповсюджувачів. Тим більше така практика вже використовується у світі й вона продемонструвала ефективність. Це дозволило в таких країнах, як Британія, Німеччина, Франція, Італія прийняти закон про єдину ціну, – пояснює Коваль.

Вона додала, що ціна на книжки визначається видавцем на момент виходу з видавництва і ніхто не може її перевищувати. В Україні ця практика відсутня.

Президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів зазначив, що сьогодні бізнесу дуже складно орендувати приміщення під книгарню, особливо в людних місцях.

«Вартість оренди сильно коливається, що суттєво впливає й на вартість книги. Тому в одному місті книжка може коштувати 300 гривень, в іншому – 200», – зазначив Афонін.

«Книжка стає доступною тоді, коли вона є в полі зору споживача. Тобто коли людина йде на роботу, проходить повз книгарню, бачить у вітринах новинки. Їй хочеться туди зайти, погортати їх і, відповідно, купити. Якщо ж десь поряд з місцем проживання людини книгарні немає, залишається інтернет-книгарня чи поїздка в обласний центр чи в столицю. Це вже ускладнює доступ до книжки. Через це український ринок падає», — пояснила директорка Українського інституту книги.

Вона зауважила, що в нашій державі залишилося близько 200 стаціонарних книгарень, що є дуже малою кількістю для такої великої країни, як Україна. Їх мало б бути хоча б тисячу, переконана Олександра Коваль.

Автори проєкту закону прогнозують, що підтримка книгарень, закладена в документі, дозволить збільшити мережі магазинів до 5 разів і створити щонайменше 5 тисяч нових робочих місць.

«Складно коментувати цей пункт. Якщо орендна плата справді є саме тим чинником, який стримує розвиток книгарень, то ймовірно, що теперішнім магазинам стане легше і деякі з мереж відкриватимуть книгарні далі», — додала Коваль.

Разом з тим, директорка УІК наголосила, що вкрай важливо, аби одночасно з підтримкою книгарень відбувся рух з популяризації книжок, читання.

«Інститут книги має свою програму щодо нього та достатню кількість коштів. Поки що немає нормативної документації, яка дозволяє нам ці кошти ефективно використовувати, але ми рухаємося в напрямку популяризації дуже впевнено», – зауважила директорка.

Її колега, Олександр Афонін, своєю чергою, звернув увагу на те, що програма «єПідтримка» показала, що люди в Україні потребують книжок.

«Інакше вони б не витратили таку велику частину грошей за вакцинацію саме на них. Але українцям сьогодні просто не вистачає власних грошей для їх купівлі», – пояснив він.

Як розповів Афонін, не всі книгарні України отримають субсидію на оренду автоматично з прийняттям закону.

«До книгарень висуватимуть певні вимоги: вони мають продавати книжки українською мовою та/або мовами ЄС та мовами корінних народів з використанням касових апаратів у книгарнях», — зауважив він.

Як він зазначив, зараз небагато книгарень відповідають цим вимогам, тому не всі книгарні зможуть скористатися цим законом. На сьогодні 20-25 % книжкових видань у книгарнях є російською мовою, хоча тут необов'язково йдеться про імпортовані видання, це можуть бути й книжки, видані українськими видавництвами. Проте такі книгарні не зможуть скористатися цією допомогою з боку держави.

«Зараз дати відповідь на питання, чи буде книгарнях вигідно прибрати російськомовну літературу заради субвенції, неможливо. Кожен власник книгарні буде робити так, як йому буде вигідно. Якщо частка книжок російською мовою в нього досить суттєва і більшу частину його доходів складає саме продаж цієї літератури, то, мабуть, він не ризикне переходити на державну допомогу. Тут багато залежить від того, в якому регіоні знаходиться книгарня», — зазначив Олександр Афонін.