«Це буде зубодробильна історія, де постійно гнатиме сюжет», – Макс Кідрук про «Нові темні віки»

Український письменник Макс Кідрук вийшов у прямий ефір та відповів на питання своїх читачів та прихильників. 

Ефір відбувся у четвер, 2 грудня. Модерувала онлайн-зустріч з читачами літагентка письменника, директорка фестивалю «Фронтера» Елла Яцута. За ефіром стежила журналістка Район.Культура та записала для читачів все найцікавіше з відповідей Макса Кідрука.

До слова, запитання до письменника охочі могли залишити заздалегідь під постом-анонсом у фейсбуці Макса, а також безпосередньо під час прямого ефіру.

***

Я мав змогу залишитись у Швеції, але повернувся в Україну, тому що я хотів бути письменником. Я розумів, що стати успішним українським письменником я зможу в Україні.

***

У 2020 році тур буде і це буде багато міст. Тобто всі ті міста і містечка, які нас чекають, ми відвідаємо. Окрім того, будуть ще новини, які я поки не можу проанонсувати, але орієнтовно за пів року обіцяю всі секрети розкрити. 

***

Я маю певні ідеї продовжити «Теорію неймовірності» (радіоблог на Українському радіо, у якому Макс Кідрук розвінчує найпоширеніші в масовій культурі наукові міфи та стереотипи, - ред.). Є ідея видати всі ці радіо книгою під однією обкладинкою. Але поки це на етапі думок. З 70 передач лишилось десять. Це 70 випусків, з яких в кожному має бути про щось неймовірне. Це не просто. Є також теми, про які я хотів би поговорити, але вони лишились за бортом. А було навпаки – ми зробили п'ять випусків про вакцинацію. Я не планував їх робити, але коли побачив цю зливу безглуздих коментарів в мережі, зрозумів, що мушу. Чи матиме проєкт радіопродовження, залежить від продюсерів радіо. 

***

Я не редагую Вікіпедію про себе, хоча там є ляпи. Наприклад, певний період було написало, що я народився у Рівному, але це не так. Один раз я поліз редагувати з «лівого» акаунту і видалив два рядки. Зокрема, я витер дві книги «Навіжених». Я був би радий видалити їх зі своєї біографії і навіть пам'яті. 

***

Стосовно тревелогів. Права на них позакінчувались. Їх можна було б перевидати, але поки цифри не схиляють до цього. Я не кажу, що тревелоги погані, але фінансового сенсу в їх перевиданні поки немає. Хіба що ви масово розкупите перший роман «Темні нові віки» і тоді видавці під шумок будуть перевидавати все інше. 

***

Я вважаю, що з літературним піратством мають боротись видавництва. Це як з наркотиками – ти маєш боротись не з виробництвом, а з попитом. Я більше схильний, що треба виховувати покоління людей, яке розумітиме, що вантажити книги неправильно. 

***

Будь-яку свою книгу я хотів би, щоб екранізували. Думаю будь-який автор завжди радий екранізації. Є інтерес до «Не озирай і мовчи» та «Зазирни у мої сни», але «віз і досі там». Єдиний роман, який би я не відав під екранізацію, це «Де немає Бога», тому що, будьмо відверті, це складна історія для екранізації в Україні. 

***

Я не вірю в натхнення. Його вигадали лінюхи. Це моя думка. У поетів це трохи інакше. Там натхнення грає трохи більшу роль, ніж проза. Проза – це робота. Це тисячі годин роботи над текстом.

***

Я вважаю себе щасливою людиною, тому що займаюсь тою справою, якою мріяв займатись.

***

«Нові темні віки» – історія про майбутнє. Події починаються з вересня 2141 році. Я описуватиму колонізацію Марсу, я описуватиму цілком сформовану колонію на Марсі. Вона налічуватиме п'ять великих поселень, кількадесят трохи менших і загальна кількість мешканців там буде близько 120 тисяч людей, точно це буде вже розвинута колонія.  Через певні флешбеки буду пояснювати, як ми до такого докотились, бо це важливий елемент моєї історії. 

***

Коли придумував «Нові темні віки», я схилявся до реалізму. Три-чотири роки тому в мене було бачення, що я зможу зробити роман реалістичним, що він буде достатньо цікавим, самодостатнім і крутим. Але я пам'ятаю, як ви претесь з «Бота», як вам подобаються трешові вставки з «Зазирни у мої сни» чи «Не озирайся і мовчи». Я сам читач і глядач. У мене зародилась ідея одна сюжетна лінія, яка є чистою фантастикою. 

Я зроблю все, щоб оформити її такою науково-подібною і вона вийшла максимально реалістично. Але це така реальна-реальна фантастика.  Я довго вагався, чи вплітати її в «Нові темні віки». Я знав, що вона трохи збільшить об'єм, але я знав, що вона може стати тим драйвером, який протягне вас крізь усі ці томи. 

Останньою краплею, яка до цього схилила, була серія романів Джорджа Мартіна «Пісня льоду й полум'я». Там є ці блідавці, перші частини чи сезони, про які ти не розумієш. Це екзистенційна загроза, яка реально нависає над світом людей. Хтось її розуміє, але більшість просто живуть в невіданні і не усвідомлюють, що це реальна проблема, а не їхні міжусобні чвари. 

В мене не буде блідавців. Але мені так сподобалась ця ідея постійної екзистенційної загрози. яка перевищує всі ті проблеми, з якими стикаються  герої роману ну просто в рази  і яка постійно нависає. Я подумав, що ця екзистенційна загроза буде цікавим тлом для мого роману. Я показую, як ми легко можемо вгробити самі себе, але водночас щось ще страшніше. 

Роман, буде реалістичним. На першому місці будуть долі героїв, але буда ця фантастична річ буде тягтись через весь цикл. 

***

Я коли починав цей цикл, я ретельно продумував антураж, я пропрацював світ, в якому все відбуватиметься. 2141 рік обумовлений моїми розрахунками в плані реалістичності розвитку технологія, які я описую. Я дуже фанатично ставився до пророблення цього. Я навіть розробив марсіанський календар. Я зробив його на основі календаря американського аерокосмічного інженера Роберта Зубріна. Календар мав бути відповідним між датами на землі і датами на Марсі. 

***

«Нові темні віки» – це буде зубодробильна історія, де постійно гнатиме сюжет, але так – вона буде великою. Це цифра в 295 тисяч слів. Це обсяг першого тому «Пісні льоду і полум'я» Дж.Мартіна. 

***

Я вважаю, що я володію достатніми навиками, щоб зробити цю історію на стільки крутою, на скільки це взагалі можливо. І тому я вірю в неї.