У Луцьку презентували унікальне двомовне видання «Лісової пісні»

У Луцьку відбулася презентація унікального видання «Лісової пісні» Лесі Українки кримськотатарською й українською мовами.

Захід відбувся 29 жовтня у конференц-залі Волинського національного університету. Про це журналісти Район.Культура дізналися від пресслужби університету.

Учасниками презентації стали: ректор Анатолій Цьось, народна депутатка України, членкиня наглядової ради ВНУ імені Лесі Українки Ірина Констанкевич, народна депутатка України Соломія Бобровська, голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, державний секретар Міністерства освіти і науки України Сергій Захарін, викладач кафедри тюркології КНУ імені Тараса Шевченка Сеїт-Джеліль Абібулла, заступник голови Волинської обласної ради Юрій Поліщук, начальниця Управління освіти і науки Волинської ОДА Людмила Плахотна, заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк, директорка департаменту культури Тетяна Гнатів.

Окрім цього, на дійстві були присутні представники кримськотатарської громади міста Луцька і, звісно ж, Лесині люди, які взяли участь у створені унікального видання. Це, зокрема, доктор філологічних наук, директор Науково-дослідного інституту Лесі Українки Сергій Романов і директор Музею Лесі Українки Тетяна Данилюк-Терещук.

Модерував дійство проректор з навчальної роботи та рекрутації Юрій Громик, який нагадав присутнім про те, що цьогоріч зусиллями науковців Університету вийшло друком Повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14-ти томах.

«Це видання показало нам справжню Лесю Українку. Справжню за мовою, ідеями, концепціями, поглядами, захопленнями та розчаруванням», – зауважив проректор з навчальної роботи та рекрутації.

За словами Юрія Громика, завдяки фінансовій підтримці Луцької міської ради Науково-дослідний інститут Лесі Українки підготував до друку серію унікальних двомовних видань. «Лісова пісня» українською та кримськотатарською мовами – четверта книга в межах університетського проєкту. Переклад «Лісової пісні» «Орман Тюркюси» виконав талановитий кримськотатарський поет, прозаїк, перекладач, літературознавець Юнус Кандим.

За словами ректора Анатолія Цьося, реалізовувати такі проєкти – велика честь і гордість для Університету, який має ім’я Лесі Українки. 

«Я пишаюся нашими філологами і вдячний їм за підготовку таких видань», – заявив ректор і подякував усім, хто підтримував проєкт на різних рівнях і на різних етапах.

Директор Науково-дослідного інституту Лесі Українки Сергій Романов згадав про те, як вдавалося реалізовувати проєкт двомовних видань «Лісової пісні».

«Коли об’єднуються українці – стають можливими найфантастичніші проєкти та мрії», – сказав Сергій Романов.

Він розповів присутнім як і за яких обставин з’явилася ідея створення «Лісової пісні» кримськотатарською мовою, наголосив на єдності українського та кримськотатарського народів.

«Те, що виходить кримськотатарською мовою, – класика української та світової літератури. Це для нас поштовх для розвитку нашої мови. Було дуже приємно долучитися до підготовки видання. Чим більше буде таких проєктів – тим більше у нас буде змоги захищати та розвивати свою мову», – заявив викладач Сеїт-Джеліль Абібулла, який переклав слово впорядників двомовного видання.

Після цього Султаніє Зейнідінова прочитала присутнім завершальний монолог Мавки кримськотатарською мовою. Згодом слово взяв голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який зауважив, що такі видання – суттєва підтримка для кримськотатарської мови. Він згадав про те, що в Лесі Українки була особлива любов до Криму та тамтешніх жителів.

Рефат Чубаров подякував університету за підготовку унікального двомовного видання «Лісової пісні». Він розповів, що примірники книги передадуть в окупований Крим. 

«Упевнений, що люди будуть у стані піднесення. Ваша ініціатива безцінна», – зауважив голова меджлісу кримськотатарського народу.

Теплими словами про університет відгукувалася його випускниця Сусанна Зейнедінова, яка згадала студентські роки, зокрема про те, як готували кримськотатарську страву.

«Я пишу есе про свій Крим, про наші традиції і нашу мову», – заявила вона і подякувала за створення видання.

Народна депутатка України Ірина Констанкевич високо оцінила рівень лесезнавців університету і вручила їм державні нагороди.

 «Ця робота вписана в історію. Це ламання стереотипів. Тут присутні колеги, які ламали ці стереотипи і довели, що це можливо», – заявила Ірина Констанкевич. 

Окрім цього, вона розповіла присутнім про те, що Повне академічне зібрання творів Лесі Українки увійшло до топ 30 знакових книжок української незалежності. За видання було віддано понад 5 тисяч голосів українців.

Читайте також: Оголосили ТОП 30 українських книг Незалежності

Нардепка Соломія Бобровська зізналася, що вона втішена перебувати в такому товаристві і назвала дійство «заходом до мурах». Пані Соломія зауважила, що Україна повинна робити все можливе для повернення Криму, зокрема на культурному «фронті».

«У мене таке враження, що ми не просто на презентації, а на великій історичній події. Пройдуть роки, а ми пишатимемося, що були тут сьогодні», – зізнався державний секретар Міністерства освіти і науки України Сергій Захарін.

Перший заступник голови Волинської обласної ради Юрій Поліщук висловив переконання, що такі видання – це крок до перемоги над окупантом. Він запевнив, що обласна рада намагатиметься і надалі підтримувати такі проєкти.

Заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк передала вітання від мера міста Ігоря Поліщука, подякувала впорядникам за титанічну працю та відзначила вагомість Лесиних людей, які подарували всьому світу Лесю Українку. Зокрема, і через такі видання. До слова, міська рада профінансувала двомовне видання «Лісової пісні», яке презентували на дійстві.

«Велика честь бути частиною такого проєкту. Пишаємося успіхом Волинського національного університету імені Лесі Українки», – підсумувала директорка департаменту культури Луцької міської ради Тетяна Гнатів.

Читайте також: Людство не вчиться на помилках: у Луцьку відбувся допрем'єрний показ фільму «Чому я живий»