стрічка

Оксана Забужко пише роман про своїх діда і бабу з Волині

26 Серпня 2021, 12:17
Оксана Забужко 625
Оксана Забужко
Історія «волинських» діда й баби Оксани Забужко ляже в основу її нового роману.
 
Письменниця анонсувала свою роботу над новим романом на День Незалежності, 24 серпня, на своїй сторінці у фейсбуці.
 
Крім того, вона опублікувала фото Івана і Ольги Забужко, зроблене у Корці у 1930-х роках.
 
«Дід Іван з "толстовською" бородою — учасник Визвольних змагань, помер за 5 рр. до мого народження, я його знаю тільки з переказу. Нижче — клаптик з нового роману, де мої мертві стають моїми персонажами», — написала Забужко.
 

Подаємо уривок з роману без змін:

«...Авторитет батька в домі був тотальний і непохитний, а міф, як вчать нас історики, – це те, що розповідає батько, прийшовши з війни. Дід Іван розповідав дітям, що Петлюра був геніальний оратор – під кінець його промови військо готове було йти на штурм і брати вокзал зараз-таки на місці голіруч (здається, вони його тоді й взяли!); розповідав про День Злуки 1919-го року, і як їхня частина йшла тим славетним військовим парадом по Софійському майдану, а весь Київ обіймавсь і плакав од щастя, люди гронами висіли на балконах і ліхтарях, і до неба стояло стотисячогорле «Слава!», – коли мій тато потім пробував мені-підлітці показати Тичину іншим, ніж виставляла його, на знеохоту дітям, шкільна програма, він декламував «Як упав же він з коня…» з такою щирою тугою історичної заздрости, що й до мене долетіло, і я вперше замислилась – невже й на мою долю, як і на татову, не дістанеться вже нічого подібного?..

Ще ж як руку притулив

К серцю ік свому.
Рад би ще він раз побачить
Отаку зиму!
Це висловлено дуже точно – непрямо, через жести, інтонацію, збій дихання, саундтрек (гул «Слава! Слава!» – це наше військо подвигоніло далі в наступ, а встрелений, лежачи на снігу, ще наслухає, весь іще п’яний невистиглою ейфорією бою…), – але, щоб оцінити цю точність, треба самому пережити народження в собі цього почуття – єдности зі СПІЛЬНОТОЮ, ЯКА ВІД ТЕБЕ ЗАЛЕЖИТЬ. Це одне з найсильніших людських почуттів, воно пов’язане одночасно і з свободою, і зо зрілістю, і може, без нього взагалі не буває ні свободи, ні зрілости, зате бувають цілі епохи, коли люди мусять обходитись без нього, як обходяться роками без певних продуктів, без м’яса чи без сексу, – і нічого, не вмирають же… Дід Іван розказав дітям, що таке почуття буває, і їм цього знаття вистачило».

 

Коментар
26/10/2021 Понеділок
25.10.2021
24.10.2021