«Колір як жест свободи»: у Луцьку розповіли про одеських художників, які експериментували всупереч системі
1114 
У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку відбулася лекція «Колір свободи: традиція та експеримент у творчості одеських художників».
Про мистецтво Одеси кінця ІХХ-ХХ століть 29 серпня розповіла кандидатка мистецтвознавства Марина Пономаренко. Центральною темою стала роль кольору – від емоційного засобу до самостійної складової художньої мови. На події побувала і кореспондентка Район.Культура.
На початку лекції Марина Пономаренко наголосила, що одеське мистецтво розвивалося в європейському контексті, а твердження про його приналежність до російської мистецької школи є хибним.
«Ви зрозумієте, наскільки європейський живопис і образотворче мистецтво загалом вплинуло на формування Одеської школи. Зовсім не російська школа, як є такі наративи сьогодні, ніби одеська школа дуже-дуже споріднена. Ні, це не так. Сьогодні я це доведу», – зазначила мистецтвознавиця.
Читайте також:
Вісім років Музею Корсаків і новий аудіогід: у Луцьку оживили історію Миколи Кумановського
Однією з основ одеської школи вона назвала традицію пленерного живопису. Значний вплив на її формування мав Киріак Костанді. Після творчих подорожей Європою художник змінив свою палітру – відійшов від стриманих землистих відтінків до яскравіших кольорів, кольорових тіней та нового способу роботи з мазком. Свої знання він також передавав учням.
За словами Пономаренко, характерний для Одеси колорит сформувався не лише під впливом мистецьких течій, а й самого міського ландшафту.
«Море Одеси – це не кримське море з контрастами світлотіней, це завжди срібляста палітра, дуже м’яка, дуже лірична, дуже романтична. Оце срібло буде відгукуватися у палітрі митців протягом усього ХХ століття», – розповіла Пономаренко.
Окремо лекторка говорила про художників, які продовжували експериментувати попри радянські обмеження. Серед них – Олег Соколов. Він досліджував взаємозв’язок кольору і звуку, експериментував із живописом та не був готовий поступатися власним мистецьким баченням.
«Це непересічна особистість в одеському мистецтві. Це людина, яка була не готова до компромісів будь-яких. І людина, яка була захоплена експериментом у живописі», – сказала Пономаренко.
На межі 1950-1960-х років Соколова звинуватили у формалізмі та заборонили виставляти його твори. Однак художник продовжив працювати й показувати свої роботи друзям на квартирниках.
Іншим проявом мистецького спротиву стала так звана «парканна виставка» Станіслава Сичова та Валентина Хруща, яка відбулася в Одесі у 1967 році. Художники, яким не дозволяли виставлятися офіційно, розмістили свої роботи на паркані біля Одеського оперного театру. Експозиція тривала близько трьох годин, після чого її зняли правоохоронці.
«Це була така перша очевидна протестна акція», – зазначила Пономаренко.
Мистецтвознавиця також розповіла про Людмилу Ястреб, Віктора Маринюка, Володимира Стрельнікова та інших представників одеського нонконформізму. За її словами, вони продовжували працювати, організовували квартирники та спілкувалися з митцями з інших регіонів.
Серед пізніших представників одеського мистецтва лекторка згадала Олександра Ройтбурда, творчість якого пов’язана з періодом «відлиги» в Одесі. За її словами, художник вирізнявся нетиповою палітрою, композиційними експериментами та емоційною напругою. Були згадані його картини «Давид із головою Голіафа», великий ескіз «Барабанщик» та «Прощавай, Караваджо!», натхнену викраденням картини Караваджо з Одеського музею.
Наприкінці лекції Марина Пономаренко зазначила, що свідомо не стала детально аналізувати сучасне одеське мистецтво, оскільки, на її думку, для обʼєктивної оцінки творчості необхідно випробування часом.
«Найкращий експерт – це час», – сказала мистецтвознавиця.
Водночас вона наголосила, що сучасне одеське мистецтво продовжує розвивати різні напрямки – від академічного та пленерного живопису до метамодерністських практик.
Лекція відбулася в межах грантового проєкту «Освітній безбар’єрний хаб «Мистецтво для всіх». Проєкт реалізується за підтримки Швейцарії в межах Швейцарсько-українського Проєкт UCORD «Згуртованість та регіональний розвиток України», що втілюється компанією NIRAS Sweden AB. Партнером з упровадження грантової частини програми є Національна установа розвитку.
Читайте також:
- Корець
До Корецького ліцею завітав представник бригади «Азов» з лекцією про українську ідентичність
- Корець
У Корці для працівників «Фаворит-Агро» провели лекцію про здорове робоче середовище
- Луцьк
У Луцьку відбудеться лекція про створення та розвиток мистецьких проєктів
- Культура
Художників, артменеджерів та організаторів культурних подій запрошують на лекцію про проведення мистецьких проєктів