Іван Миколайчук: рідкісні фото

Українському кіноактору, режисеру, сценаристу та письменнику Івану Миколайчуку 15 червня виповнилося б 82 роки. Митець прожив 45 років, але на його творчому рахунку – 34 кіноролі, дев’ять написаних сценаріїв, дві режисерські роботи. Ще більше лишилося в планах, оскільки довгий час йому просто не давали зніматися чи знімати. Як пише Інститут національної пам'яті, в УРСР носив тавро «неблагонадійного», але прихильники його називали «душею українського кіно».
У 1979 йому дивом вдалося отримати дозвіл на зйомку фільму «Вавилон ХХ» за романом Василя Земляка «Лебедина зграя», де Миколайчук став і режисером, і автором сценарію, і музичним оформлювачем, а також зіграв одну з головних ролей – філософа Фабіана. Вибити дозвіл на фільм допоміг секретар з питань ідеологічної роботи в Харківському обкомі компартії Володимир Івашко.
Іван Миколайчук був зіркою світового масштабу. Коли картину «Білий птах з чорною ознакою» у 1971 році на кінофестивалі «Fest» у Белграді побачив Ніл Армстронґ, він попросив про зустріч із Миколайчуком, потис йому руку і сказав: «Іване, із тобою я готовий знову летіти на Місяць!». А Жан-Поль Бельмондо, дізнавшись, що Миколайчук знімається в Болгарії, прийшов на знімальний майданчик і запросив на кілька годин до бару перед своїм відльотом. Коли їм запропонували перекладача, Бельмондо сказав: «Якщо двом таким акторам, щоб зрозуміти один одного, потрібен хтось іще, то акторська справа взагалі нічого не варта на цьому світі». Вони провели вечір удвох, так і не сказавши жодного слова.
«Тіні забутих предків» увійшли до Книги рекордів Гіннесса, здобувши 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 Гран-прі) у 21 країні, рахуючи Італію, Грецію, Аргентину. Гарвардський університет вніс стрічку до списку обов'язкових для перегляду студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві. У Радянському Союзі ж фільм на довгі роки був заборонений. Як і «Пропала грамота» Бориса Івченка, «Білий плах із чорною ознакою» Юрія Іллєнка та інші українські фільми, визнані «надто націоналістичними».


Зі своєю дружиною, Марією Карп’юк Іван познайомився в 1958 році під час навчався в театрі-студії при Чернівецькому українському музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської. Після фільму «Тіні забутих предків» називав її Марічкою.
Миколайчук гарно співав, добре грав на інструментах: сопілці, роялі, цимбалах, скрипці, баяні, трубі, арфі.
У 1985 році режисер побував у Луцьку. Він разом із французькою колегою Еліані Сабате хотіли зняти фільм про долю українських емігрантів у США.
Іван Миколайчук знявся й у фільмі «Лісова казка. Мавка» за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня», режисер Юрій Іллєнко. Фільм-казку зняли у 1981 році на кіностудії Довженка.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром