Якою була б війна, якби в 2014-му Одесу захопили русофіли, або Чому я написав цю книгу
5010 
Поки людина не здається, вона сильніша за свою долю.
Еріх Марія Ремарк.
Багато хто з читачів запитує мене, чому я, волинянин, написав роман про Одесу, Чорне море, острів Зміїний? Я зазвичай відповідаю, що мене вразили сутички в Одесі між українськими патріотами та російськими бандюками, які завершилися підпалом міського будинку профспілок і жертвами цього підпалу. Але справжні причини, про які я спробував розповісти в короткому відеоогляді свого роману «Гаманець митаря Матвія», набагато глибші. Справа не в сутичках, а у нашій молоді, яка захистила місто і… всю Україну.
Одеса, 2014 рік. Росія починає гібридну загарбницьку війну. Повітря у місті наелектризоване, тривожне. Місцеві прихильники «Русского міра» озброюються, вони готові захоплювати органи влади. Працює російська агентура. Але в місті є українські сили, як не хочуть московського рабства.
Ось цитата з моєї книги:
«А тоді Рубаха кинув:
– Русскіє задрали. Думають, що Одеса – їхній город.
– А чий же?
– Наш, – відрубав Рубан і докинув: – Якісь непонятні чуваки з Росії понаїхали, дружини створюють, цепами бряцають. А я вам от що скажу: якщо вони вийдуть – я теж вийду. Візьму битку і вийду».
Ось так воно, здається, й починалося. І почали битки гуляти по плечах. А потім вибухнуло – й розлилося морем вогню там, на Куликовому полі. Та так розлилося, що заціпеніла вся Одеса.
А серед цього вогняного вихору вони – Макар і Марта.
Хто ці двоє молодих волоцюг із одеських підвалів? Невдахи, у яких не залишилося нічого, крім кохання, чи сміливці, що понад усе цінують волю? Чому саме їх вибрала доля для страшних випробувань? Живучи на узбіччі життя, Макар і Марта опиняються в епіцентрі зла. Вони розвіяні долею. Поміж ними – море!
Можна тільки уявити, як важко було б Збройним силам України, і, зрештою, усім нам, якби російські нелюди змогли створити в Одесі «Одеську народну республіку» на кшталт ДНР-ЛНР, а наша держава було б відрізана від моря.
Тільки уявіть, не було б крейсера «Москва», котрий пішов на три літери, зернового коридору, відбиття острова Зміїного, морських дронів, ураження десятків російських кораблів та двох підводних човнів… Не вдалося б відбити у ворога Миколаїв і Херсон, а Україна б перестала бути житницею Європи. Орда спокійно б десантувалася в одеському порту й сунула з півдня на північ.
Саме тому я присвятив цю книгу нашій українській молоді. Герої роману – звичайні молоді одесити, котрі вийшли із посткомуністичного андеґраунду, щоб заявити про себе, сказати, що вони є, і не збираються віддавати свою долю в чужі руки.
Сюжет мого роману не дасть вам заспокоїтися. Бо герої книги буквально ступають по лезу ножа між смертю і порятунком. Доля підставила їх, скоїла над ними злий жарт, але двоє закоханих повертаються до життя. Повертаються відважними, мудрішими, сильнішими. Як і ми, українці.
Читайте також:
- Луцьк
Його не зламали 24 роки в таборах: у Луцьку згадували легендарного Мелетія Семенюка
- Горохів
«Гаманець митаря Матвія»: Андрій Криштальський презентував нову книгу у Горохові
- Ковель
У Ковелі письменник Андрій Криштальський презентує свій новий пригодницький роман
- Горохів
Письменник Андрій Криштальський привезе до Горохова свій новий пригодницький роман