Коли нам святкувати День пасічника
-
-
>
-
>
-
>
КОЛОНКА
2891
1997 року українські пасічники отримали своє професійне свято – День пасічника, яке співпадало тоді зі святом Спаса – Яблучного Спаса, Преображення Господнього. З ініціативою встановлення Дня пасічника звернулись Міністерство агропромислового розвитку і Спілка пасічників України, регіональні відділення якої тепер є по областях України. На Волині – Братство бджолярів Землі Волинської «Ройовий стан», створене 2006 року.
Виходячи з того, що головним ініціатором встановлення свята було Міністерство агропромислового розвитку, передбачалось, що то буде свято професійних пасічників. Але ж бджільництво, починаючи зі своїх витоків, було ще й допоміжним заняттям, а в останні десятиліття і улюбленим заняттям, своєрідним хобі, як, до прикладу, рибальство, полювання. Таких пасічників, які поєднують основне заняття з бджільництвом, в рази більше, ніж пасічників-фахівців, для яких це основне заняття.
Чи вдало обраний день? Так, прив’язка Дня пасічника до Спаса доволі вдала, але лише з точки розвитку суто пасічного бджільництва, яке в нас дуже молоде, особливо в поліських регіонах, де воно поступово почало розвиватись вже після Другої світової війни.
Але саме свято Спаса було тим календарним маркером, яке розмежовувало літо і осінь, знаменувало завершення роїння бджіл і завершення цвітіння медоносів та збирання бджолами нектару.
Тому саме свято Спаса маркується як початок «глядіння бджіл» – так наші попередники називали процес вибирання меду. Чому початок, коли це вже практично завершення бджільницького сезону? А тому, що, до прикладу, в поліських районах до середини минулого століття переважало бортне і колодне бджільництво, про що ми говоритимемо в наступних публікаціях. З бортей і колодних вуликів мед вибирали один раз в рік. І початком цього сезону було свято Спаса:
- «В нас собиралі одін раз на лєто, бо ж ето не будє часто лазіть туди» (село Вежиця Старосільської ТГ Сарненського району);
- «Перед Спасом уже всьо. Дивились, вибирали» (село Лука Ємільчинська ТГ Звягельського району);
- «Ну, перед Спасом он вибирав. Всьо, вже закривав» (село Великий Мидськ Костопільської ТГ Рівненського району).
Глядіння бджіл саме до Спаса поширилось у зв’язку з традицією освячувати цього дня мед. У ряді сіл Ємільчищини вважають, що до Спаса бджоли працюють «на пана», а потім на себе, щоб заготувати мед на зиму: «… остальне вони роблять уже на себе. А це на пана, казали» (село Кочичине).
Про те, що глядіти бджіл потрібно в серпні, щоб бджоли встигли заготовити мед для зимівлі, говорили бджолярі й з інших регіонів: «Ну, осинню пізно нє. Нє. Отак, де в ету пору (запис кінця липня – А. Д.). Бо не буде на зиму» (село Сенчиці Локницька ТГ Вараського району).
З масовим поширенням домашнього колодного бджільництва традиція вибирати мед один раз на сезон відходила: «А коло хати, то ходиш до їх не раз. А через неділю, тай зазираєш… Коли взяток є, голову одкрив, цього кружечка такого, а там чистий. Там ни черви нема, ничого. Вони запас собі роблять. Вот і взяв» (село Червона Воля Городницька ТГ Звягельського району).
При лісовому бортному бджільництві мед вибирали все ж пізніше. І тут першим маркером була друга Пречиста (21, а тепер 8 вересня). Адже до Пречистої, за твердженням респондентів, не тільки в основному завершуються найважливіші хліборобські роботи, але й мед уже чистий, оскільки бджоли остаточно припиняють червити (плодити черву).
«Їх токо девляться осинню. Мед забирають... Посля Пречистеї. Ну, минає Пречиста, то говорать, так як у нас, вже вон чистий, вже нема червоти і тоді вже рижуть. Да, вже в вересні» (село Князівка Березнівська ТГ Рівненського району).
Вибір саме свята Пречистої як календарного маркера для глядіння бджіл, обґрунтовується і станом меду, який уже чистий, стиглий і на вулиці ще достатньо тепло, тому бджолам легше прибратися у бортях і вуллях після підрізування сот.
«… той мед і капає, і все. Як за тепла єє приглєдіть, вона всьо пудбере, пуднесе соби, вичистіть усьо. А вже, як позно, то уже, знаєте, той мед вже тягнетса, шо он захолодає і вже тогди пагано... Їх треба заранньо.... то вже от Пречистой мона приглядать. І пошов. Покуда ше тепло». Тому, як відзначають бортники, глядіти бджіл потрібно у сорочці, а чистити навесні у кожусі: «Ти в осень гляді мене в одной сорочци, а навесні в кожусі. Так пчола каже» (село Біловіж, Рокитнівська ТГ Сарненського району).
У ряді сіл бортники глядять бджіл напередодні свята Здвиження (Чосний, Здвиження Чесного Хреста, 14 вересня): «Перед самим Здвіженням уже ухажуют тиє уллє… Двадцить пятого, двадцить шостого. Я йду я глядєть пчоли перед Здвіженням. Перед двадцить сьомим вересня.... буває, шо й пузніше»» (село Вежиця Старосільська ТГ Сарненського району).
Бортник із Вежиці дуже запрошував мене приїхати до нього на Здвиження і пошанувати бортницьку працю!
Останнім для глядіння бджіл є свято Покрова (1 жовтня): «Покрова ото, якраз на Покрову я глядєть пчоли.... потому шо вони, бачте, ото менше ж вон покапає і все» (село Мушня Рокитнівська ТГ Сарненського району).
Вибирання меду до осінніх свят обумовлювалося тим, що в цей час масово починались храмові свята, до яких колись обов’язково ситили мед (готували медову ситу), а бортники приймали у себе гостей не тільки зі свого села, а й з навколишніх і частували їх медом (про звичай частування медом розповімо в наступних статтях). Кожний господар мав за честь приймати у себе гостей.
Однак, Бджолярський Круг України запропонував перенести День пасічника на 1 серпня, тобто на свято Маковея, яке в останні роки все частіше номінується як Медовий Спас.
Однак, матеріали експедицій з різних районів Волинської, Рівненської, Житомирської і Київської областей показують, що це освячення меду на Маковея доволі нова традиція, точніше, новація, чого раніше НЕ БУЛО! Поширилась лише з розвитком пасічного бджільництва.
Святкувати День пасічника 1 серпня – це значить, зовсім не враховувати інтересів бортників, які ще збереглись у поліських селах.
А чому б не об’єднати старі віковічні традиції і новації і відзначати День пасічника 8 вересня?!
То ж коли святкувати День пасічника? На думку етнологині, яка багато років досліджує традиції бджільництва, – 8 вересня, на Другу Пречисту. Тільки так ми зможемо об’єднати старі віковічні традиції і новації. Так ми відсвяткуємо завершення сезону у пасічників і бортникам догодимо!
Тож я, за 8 вересня!
А ви, шановні пасічники й бортники?
Чекаємо ваших коментарів.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
