Якщо у вас «радоніца», то святіть «кулічі»
-
-
>
-
>
-
>
БЛОГ
5261
Вся стрічка у «радоніці». Навіть на ресурсах ПЦУ «радониця». Господи, коли ж люди почнуть чимось цікавитися чи щось читати?
Коли ж усі стопятьсот академій ПЦУ відірвуться від досліджень руского міра, і почнуть досліджувати свою, українську історію?
Коли богослови закінчать писати прокляття путіну, і прочитають Типікон?
Коли архієреї, остаточно засудивши рускій мір, знімуть нарешті з голов московські білі баняки й перестануть служити Пасху в совєтських кумачових знамьонах?
Коли українські священники познімають з голови подарунок курви Єкатєріни Втарой? Чи колись то буде?...
Щодо «радоніци», – повторю свій допис п'ятирічної давнини:
Завтра у росіян «радоніца», а в неділю була «красная ґорка». У нас в неділю були Проводи.
Поминання померлих після Великодня – давня традиція, що сягає корінням ще дохристиянських часів. Пам'ять і любов до своїх рідних, що відійшли у засвіти, спонукає нас згадати їх у молитві й богослужінні, відвідати їхні могили після свята свят – Пасхи Господньої.
На відміну від М'ясопусної й Троїцької субот, це свято і служба не передбачені Типіконом, а є суто народною традицією. Ще раз повторю: в церковному уставі такої служби й такого свята НЕМАЄ!
Це – народна традиція! Різні народи практикують її дещо по-різному. Росіяни – у вівторок другого тижня після Пасхи й називають «Радоніца». Українці – у різні дні, в залежності від місцевості, здебільшого – в четвер або неділю після Великодня, яка і називається Провідною. А свято пасхального поминання померлих і за козаків, і за царя, і за Польщі, і за совєтів в Україні називалося «Проводи», деінде «Гробки» або «Діди». Ніколи не «Радоніца»! І не у вівторок!
Якщо у вас «радоніца», а ще й служите в червоних ризах, то будьте послідовними й святіть «кулічі»!
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
