Британські фани української музики

Ліверпуль одягся у жовто-блакитне. Віддаючи шану Україні, британці вивішують її національні стяги, і прикрашають місто у кольори сонця і неба. Біля Таун Холу яскравіють жовто-блакитні лавки. Тут у ці дні збираються вуличні музиканти, які виконують кавери творів учасників Євробачення. Для Великої Британії проведення пісенного конкурсу — було заповітною мрією. Таке враження, що Ліверпуль до цього готувався щонайменше кілька десятків років. Однак, здійснилось бажане не завдяки перемозі британського співака, а підступній і кровопролитній війні на континенті.

В місті, де народився найпопулярніший гурт усіх часів і народів The Beatles — здається, сьогодні співають усі. І фани, які приїхали підтримати своїх улюбленців, і продавці заповнених сувенірною продукцією магазинів і навіть місцеві мешканці, яким важко втриматись аби не замугикати і собі під ніс улюблену композицію. І серед цих популярних пісень — з’явились українські.

У сьогоднішній столиці Євробачення — міцний десант українських співаків. Їм надаються майданчики для виступів на сцені конкурсу і поза нею. До них — прикута увага, а відтак є шанс стати популярними у британському соціумі, де так багато любителів гарної музики, знавців, її творців та продюсерів. Це справді шанс для українського шоубізу вийти на європейський ринок.

Утім, серед британців і до Євробачення у Ліверпулі вже були фани української музики. Національний гімн та «Червона калина» тут на слуху від весни минулого року, коли услід за приїздом утікачів з України британці з інтересом стали відкривати для себе культуру батьківщини біженців. І тепер гімном, виконаним, наприклад, шотландською волинкою в Единбурзі, вже нікого і не здивуєш.

Енді Криллі — гітарист гурту в Йорку і викладач музики в місцевій школі. Він сидить на високому стільці на своїй кухні і підбирає мелодію услід за «Коалою» Христини Соловій, яка доноситься з його телефону. Енді навіть спробував вивчити слова українською — але йому ще не дуже вдається вимова. Він прослухав і закачав собі на телефон усі альбоми  Соловій — а  про неї він дізнався від своїх учнів українців, які з’явились на його уроках музики в початковій школі.  

Читайте також: «Дикі танці» Руслани прозвучали у резиденції Ріші Сунака та з оркестром Англійської нацопери

Енді Криллі з українкою, ученицею під час виконання в школі Йорка пісні Христини Соловій

«Я продивився багато відео Христини і тепер розумію, як вона писала і створювала свій матеріал. Але «Коала» мені дуже подобається, я планую, що до липня зможу її вивчити», — поділився зі мною Енді.

Алекс Джонс із Селбі, що під Йорком, теж грає на гітарі. Він фанатіє від української музики, створеної за останній рік, час війни. Намагається відтворити численні композиції і навіть підспівує, коли чує найулюбленіші. Його навігатор у світі української музики — Юлія з донькою, яким Алекс відкрив двері свого будинку. Українські біженки показали йому в ютубі «Байрактар» Тараса Боровка, потім «Ваньку встаньку» Маші Кондратенко. 

«Йому сподобався веселий мотив, але він був у шоці, коли довідався слова цієї пісні. Він казав: «Невже це пісня про війну? Така весела пісня про війну?». А я йому пояснювала, що ми намагаємось навіть на жах дивитись із гумором», — пояснює мені Люда на лавці в парку, де я зустрілась із нею та її «хостом» Алексом, в якого вона зараз живе. 

Читайте також: Alyosha і Ребека Фергюсон у першому півфіналі Євробачення присвятили виступ українським жінкам

Алекс Джонс і Людмила, яка відкрила своєму «хосту» світ української музики

«Українська музика мені подобається сенсами. Знаєте, у нас в Британії нині музика це бізнес. А ваша — мені нагадала, якою була моя країна в 1980-их роках. У вас чудовий фанк — він дуже мені до вподоби», — розповідає Алекс, перебираючи українські треки у своєму телефоні. 

Алекс Джонс працює рекламником в медіабізнесі і він справді добре знається на музиці. В суботу до фіналу Євробачення, вони з Людою зроблять невелику вечірку для друзів — на якій також розказуватимуть їм про українських співаків.

Писанки з українськими символами встановлені в центральному шопінг-молі міста. Їх створили місцеві художники, а розписали ліверпульськи школярі. Фото: Тетяна Пушнова

Вечірка в суботу увечері буде і в домі Леслі Шатцбургер в центрі Йорка. До її оселі принесуть національні страви усіх фіналістів. Леслі має приготувати щось із норвезької кухні і каже, що це для неї справжній виклик — бо вона анічогенько не знає, що їдять норвежці. Як раніше вона не знала, що слухають українці. Леслі грає на кларнеті в симфонічному оркестрі, вона професійна музикантка. В її світі класичної музики було засилля російських композиторів і лише зараз вона стала цікавитись українськими. 

«Ви знаєте в місті Львові мешкало чимало єврейських композиторів. Мені дуже цікаво було прослухати їхні твори. Я люблю єврейську музику і Львів, бо мої батьки звідти. В мене австрійське прізвище і моя родина була змушена тікати з Австрії під час Другої світової. Тому я теж біженка», – ділиться зі мною музикантка.

Британці сьогодні увечері зберуться перед екранами телевізорів, аби подивитись шоу. Для них це поки шоу — а от в суботу, коли на сцену в Ліверпулі вийдуть британський і українські виконавці — вже буде змагання і емоції не менші за футбольні.

Читайте також: Перший півфінал: хто пройшов до фіналу Євробачення