Дітям про російсько-українську війну та Кексика

Коли я дізналася, що побачила світ дитяча книга Інни Курило про російсько-українську війну, без вагань замовила – з цікавості. І от акуратно запакований «Кексик-захисник» у моїх руках. З малюнка на твердій палітурці на мене дивиться забіякуватий рудий кіт (згадалася фраза, що добро має бути з кулаками), обабіч – сірий усміхнений пес під синьо-жовтим прапором і ворон, який сидить на охопленому вогнем танку. Обкладинка досить серйозна, я б сказала, що відповідає реаліям.

З першої сторінки Інна Курило занурює нас у «чарівно-казковий» зимовий вечір, де затишно, як і завжди, котові Кексові. Але однієї хвилини «в нього вже почалося інше життя». У нього рудий Кексик увіходить із другом псом Шустриком і мудрою вороною Ксенею. Саме від тварин ми дізнаємося, що почалася війна…

Стривожені дідусь і бабуся, звуки, схожі на грім, і сусіди, які кудись поспіхом їдуть, занурюють дорослого в атмосферу 24 лютого, але для дітей це пригода чотирилапих…

Кекс вирушає за пригодами

Власне чотирилапих в історії більшає, адже до їхнього дому, розташованого в містечку неподалік Києва, прибивається немало звірів – і коти, і песики, і галки. Усе це товариство живе з людьми в повній гармонії. Ба більше, саме тварини створюють територіальну оборону двору та пильнують спокій його мешканців. Наприклад, затримують диверсантів. І виганяють недоречно галасливих горобців.

 «Усі разом, і люди, і тваринки, виконували буденні справи та надавали одне одному надію на майбутнє», – пише авторка.

У цій дитячій книжці згадані «злі, нахабні галасливі люди, зарослі брудними бородами та в подертому одязі – схожі на безхатьків». Так І. Курило описує окупантів, створюючи візуально непривабливий образ, а значить формує відразу до чужинців. Натомість усіх своїх героїв наділяє людськими рисами – гарним почуттям гумору, співчутливістю, сміливістю, мудрістю.

Власне у книжці мало йдеться про бойові дії російсько-української війни, аби не змушувати юних читачів знову проживати травматичний досвід. Натомість Кексик розповідає «армійські байки» про бабусю, яка збила ворожий дрон банкою томатів; про голуба, який мітить ворожу техніку світлодіодними «ляпками»; про гусей, які приземлили чужий літак… До речі, на сторінках книги ви також зустрінете їжачка, який назбирав отруйних трав для бабусі, а та напекла з ними пиріжків  – далі вже знаєте, правда?

Чорно-білі сторінки книги додані у видання як розмальовка

Є в книзі своєрідна ретроспекція. Шустрик занурюється в дослідження історії ріднокраю, розказуючи про неймовірні Змієві вали, які окупанти не змогли форсувати своєю страхітливою технікою. А про Чорнобаївку песик дізнається ще більш неймовірні факти – виявляється, це місце, де в третьому столітті боролися між собою готи й гуни, а в сімнадцятому – козаки й татари; кажуть, характерники замовили містечко, тому ЗСУ раз по раз товкли там окупантів, яким було мов пороблено…

Урешті, після всіх пригод Кексика і його товаришів наприкінці книжки нам доводиться лишати чотирилапих тероборонівців у країні, де ще триває війна. Однак надворі вже панує весна, що символізує відновлення, наближаючи перемогу.

«Нам потрібно зберегти себе для святкування перемоги та відновлення нової, прекрасної України», – резюмує авторка, а я не можу з нею не погодитися.

Насамкінець скажу кілька слів про оформлення видання. На розворотах розміщені добротні кольорові малюнки, які роблять книгу живою. Крім того, є на її сторінках і чорно-білі малюнки призначені для розфарбовування, тож діти можуть не тільки читати чи слухати, а й відволіктися від тривог малюючи.

Загалом хоч книга й призначена для дітей, прочитала її легко і швидко. Сподіваюся, і маленьким читачам вона допоможе переосмислити події останніх десяти місяців і чекати великої української перемоги з позитивом. 

Легендарна бабуся на сторінках книги Інни Курило