Новий рік: ти хто і звідки?

З наближенням Нового року в соцмережах все активніше обговорюють питання про те, яким має бути власне український Новий рік?

То звідки ж він, наш Новий рік? 

Зважаючи на те, що ми маємо ще й Старий Новий рік, то це справді ребус. Тому спробуємо в ньому розібратись. Українців старшого віку в школах та інститутах вчили, що першосічневий Новий рік за григоріанським календарем запровадив з 1700 року петро І, запозичивши цю дату в Європі. І вийшов парадокс – Новий рік за григоріанським календарем, а літочислення в державі – за юліанським.

Але Волині укази володарів східних сусідів взагалі не торкнулися, адже ми тоді перебували у складі іншої, європейської держави, де навпаки, літочислення велося за григоріанським, а Новий рік продовжували святкувати за юліанським. Волинь не зачепили й реформи, проведені більшовицьким режимом. 1918 року офіційно впроваджується григоріанський календар, однак православна церква знову відмовляється переходити на нього, тепер як супротив «новій» владі. 

Оскільки Новий рік мав розвинену народну звичаєвість, то святкувати його перед Різдвом ні народ, ні церква не бажали, що й було причиною появи Старого Нового року.

Їм пощастило придбати новорічні подарунки, «введені» на противагу різдвяним

А що ж було з офіційним першосічневим Новим роком?

У період Першої світової війни в росії, а отже й на українських землях, що входили до її складу, його заборонили як «німецький звичай». Більшовики, які прийшли до влади, скасували цю заборону, оскільки Німеччина перетворилася на товариша в інтернаціональному руху.

Згодом Новий рік потрапив під гоніння разом з Різдвом, яке до революції вважалося головним святом. Зимові свята протягом декількох років вважалися небажаними і перебували під тиском влади (але це вже не стосувалось Волині, яка знову увійшла до складу Польщі).

Із середини 1920-х років більшовики почали атаку на Різдво і стали «розкручувати» Новий рік як альтернативу.  Наприкінці грудня 1935 року в газеті «Правда» опубліковано статтю Павла Постишева, який закликав реабілітувати ялинку і святкувати Новий рік.

Отож, наш світський Новий рік (1 січня) є штучним святом, запровадженим у 1935 року як спосіб боротьби з Різдвом. Його почали відзначати переважно як дитяче свято, до того ж єдине свято позбавлене релігійного, політичного, ідеологічного підтексту.

Натомість, у західних регіонах України, у т. ч. й на Волині, які не входили до срср, продовжували дотримуватись давніх традицій. З 1947 року Новий рік визнали державним вихідним днем, що посприяло його популярності. Новий рік став монопольним зимовим святом.

Пройшло одне-два покоління і вже люди святкували тільки Новий рік. В окремих родинах, де трималися релігійних традицій, святкували Різдво, що було досить небезпечно.

Отже, комуністи «вкрали» традиційне Різдво і традиційні новорічні звичаї, натомість утвердивши штучний Новий рік, запроваджений на противагу українським народним звичаям, як спосіб боротьби з Різдвом.

Із кінця 1950-х років, в час так званої «хрущовської відлиги», у святкуванні радянського Нового року почали використовувалися елементи традиційного українського колядування і щедрування. При цьому намагались трансформувати ідейний і художній зміст колядок і щедрівок: 

...Радуйся, Ой радуйся, земле, світ новий народився... 

А до цього буде три празники в році.

А що перший празник – Сьоме листопада.

Ой а друге свято – Першеє травня.

А третєє свято – то п’ятеє грудня.

Що п’ятеє грудня – то День Конституції.

***

Як Маруся вийде в поле,

Краще всіх буряк прополе,

А як вийде на ділянку,

Не всоромить свою ланку.

І до діла й до роботи

Додає вона охоти.

І шанують її люди,

Щастя хай Марусі буде.

Щедрий вечір...

Перше видання «Книги про смачну та здорову їжу», 1952 рік

Ілюстрація із «Книги про смачну та здорову їжу», 1952 рік

З року в річ радянський Новий рік утверджувався користуючись з нових традицій. З 1950-х років почав мінятися кулінарний код свята. У 1952 році вийшло перше видання «Книги про смачну та здорову їжу» з ілюстраціями новорічного столу, на якому з’явилися шампанське та олів’є (олів’є як спецпроєкт).

Спецпроєкт під назвою олів’є, в народі – просто майонез

З 1953 року партійні лідери стали записувати новорічні радіозвернення. У 1960–70-х Новий рік стали зустрічати біля телевізорів під привітання глави держави. У 1960–70-х роках почались радянські новорічні «корпоративи». З 1961 – Блакитний вогник на Шаболовці. У 1970–90-х стояли в чергах за дефіцитними продуктами до святкового столу. Але в новорічну ніч дивилися «Іронію долі».

«Книга про смачну та здорову їжу», 1971 р. – просте, дешеве видання, порівняно з 1952 р., що є свідченням тотальних дефіцитів

Отже, хто/що і звідки Новий рік? 

Це радянський спецпроєкт під назвою «антиріздво», сучасне світське свято «радянського пошиву», яке активно відзначає молодь, святкують в колективах, закладах освіти. Все більше родин готуються до Нового року менше і скромніше з тим, щоб відсвяткувати основне зимове свято – Різдво, яке повернулося в наше життя.

Новорічна ялинка в освітньому закладі

І буде дуже добре, коли Новий рік, як і в інших європейських країнах, ми святкуватимемо після Різдва!